Главная >> Статьи >> Книги >> Разное >> Як захистити виноград від шкідників та хвороб

Плямистий некроз - Як захистити виноград від шкідників та хвороб

Оглавление
Як захистити виноград від шкідників та хвороб
Філоксера
Хрущі
Кримський скосар
Листокрутки
Павутинний кліщик
Виноградний коростяний кліщик
Мільдью
Оїдіум
Чорна гниль
Біла гниль
Сіра гниль ягід
Плямистий некроз
Хлороз і коротковузлість
Вірусні захворювання виноградної лози
Бактеріальний рак

Ця хвороба на Україні виявлена порівняно недавно і за останні роки завдала великої шкоди. Ураження цією хворобою особливо небезпечне для садивного матеріалу. На ураженій лозі після знімання кори можна бачити різної форми і величини темнокоричневі плями відмерлої тканини.
Грибок з роду Ракодіелла, що спричинює це захворювання, спочатку розвивається на поверхні однорічної лози. При високій відносній вологості повітря в період зимового зберігання гриб проникає у внутрішні тканини — луб та деревину, спричинюючи побуріння їх і відмирання.
Розвиткові хвороби сприяє висока вологість як самої лози, так і навколишнього середовища. У зв'язку з цим особливо уражується лоза в укривному валу в теплі й вогкі зими. Сприятливі умови для ураження садивного матеріалу створюються, коли його зберігати, прикопавши землею або присипавши зволоженим піском.
При зимовому зберіганні однорічних лоз без перешаровування землею, в умовах меншої відносної вологості повітря, вони до весни залишаються чистими від некрозу або ж на них" можна буває виявити лише дрібні поодинокі плями, тоді як така сама лоза, прикопана землею, уражується дуже сильно. Зберігання без перешаровування не знезаражує лозу, а тільки затримує розвиток хвороби. При низькій температурі після садіння в шкілку або ж під час зимового зберігання викопаних саджанців поширення хвороби відновлюється, що часто буває причиною сильного ураження саджанців.

Некротичні плями можуть улітку при інтенсивному рості рослини зарости новою здоровою тканиною або ж залишитись не цілком зарослими (у вигляді раковин).

Плямистий некроз
Мал. 16. Плямистий некроз:
і — свіже ураження; 2 — торішнє ураження;3 — молоді кущі, що загинули від плямистого некрозу.

Узимку наступного року старі ураження поширюються на навколишні тканини. Внаслідок щорічного заростання плям ураження збільшується з віком деревини, що веде до усихання рукавів разом з гілками та пагонами на них (сухорукавність).
Чубуки або прищепи з сильними некрозними ураженнями гинуть у рік садіння. Саджанці з невеликими плямами на штамбиках іноді після садіння дають непоганий приріст, але в наступні роки плями збільшуються, приплив поживних речовин з листя до коренів і назад перегороджується відмерлими плямами і молоді кущі набувають, звичайно з 2-ї половини літа, осіннього забарвлення листя і гинуть.
Основним заходом, що сприяє вирощуванню здорового садивного матеріалу, є зберігання однорічної лози від захворювання зимою. Ні в якому разі не можна вкривати садивний матеріал землею у траншеях. У підвалах або траншеях, де забезпечено добре провітрювання, лозу слід зберігати без перешаровування землею або піском, а у саджанців землею або піском присипати тільки корені, залишаючи штамбики вільними.
В Українському науково-дослідному інституті виноградарства та виноробства імені Таїрова провадяться дослідження з метою вивчення впливу мідного купоросу й інших препаратів проти плямистого некрозу виноградної лози.



 
< Закладка промышленного виноградника в Приазовской агроэкологической зоне   Виноград - Достижения селекции плодовых культур и винограда >
Искать по сайту:
или внутренним поиском:

Translator

Наверх