Главная >> Статьи >> Книги >> Разное >> Як захистити виноград від шкідників та хвороб

Хрущі - Як захистити виноград від шкідників та хвороб

Оглавление
Як захистити виноград від шкідників та хвороб
Філоксера
Хрущі
Кримський скосар
Листокрутки
Павутинний кліщик
Виноградний коростяний кліщик
Мільдью
Оїдіум
Чорна гниль
Біла гниль
Сіра гниль ягід
Плямистий некроз
Хлороз і коротковузлість
Вірусні захворювання виноградної лози
Бактеріальний рак

На Україні поширено кілька видів хрущів, личинки яких пошкоджують підземні частини чубуків та саджанців винограду в шкілках і в молодих насадженнях, внаслідок чого кущі винограду незабаром гинуть. Особливо великої шкоди хрущі завдають виноградному господарству на піщаних і супіскових ґрунтах, наносних відкладах Дніпра, Дністра, Дунаю та інших річок. Тут бувають випадки, коли шкілки і молоді насадження винограду цілком знищуються личинками хрущів.

Найбільш поширеним і шкідливим видом е мармуровий хрущ. Це великий жук, завдовжки 2,5—3,5 сантиметра, бурий, черевце вкрите сірими волосинками; інші частини тулуба вкриті білими лусочками, які утворюють на надкрильцях рисунок, як на мармурі. Личинки, що живуть у ґрунті, білі, голова коричнева, з сильними щелепами, мають три пари добре розвинених ніг, тулуб дугоподібно зігнутий, завдовжки до 6 і завтовшки до 1,5 сантиметра.
Жуки літають вечорами в період з середини травня до середини липня і живляться квітками та листям різних рослин. Самки відкладають у ґрунт на глибину 9—12 сантиметрів по 30—40 яєць, з яких через 3—4 тижні виходять личинки.
На першому році свого життя молоді личинки, живлячись у ґрунті різними дрібними рослинними рештками, не завдають шкоди виноградним кущам. А вже з другого року, особливо на 3-й і 4-й рік життя, личинки нападають на чубуки та саджанці винограду. Пошкоджені рослини незабаром гинуть. У середньому на один квадратний метр площі досить трьох личинок, щоб усі кущі загинули в перший рік садіння.

Свій розвиток личинки закінчують на четвертий рік життя і наприкінці травня — на початку червня в ґрунті на глибині 10—20 сантиметрів перетворюються в лялечки. Через 3—4 тижні з лялечок вилітають жуки.

Мармуровий хрущ
Мал. 4. Мармуровий хрущ. Жук та його личинка, що підгризає кореневу частину саджанця.

Крім личинок мармурового хруща, в окремі роки чималої шкоди виноградникам завдають також личинки білого і волохатого хрущів, а на чорноземних ґрунтах — кукурудзяного гнойовика й інших хрущів. Спосіб життя цих видів хрущів в основному такий самий, як і в мармурового хруща, тотожні й заходи боротьби.

Заходи боротьби. Найкращі результати в боротьбі з личинками хрущів дає гексахлоран. Це білий або сіруватий дрібний порошок (дуст), який легко розпиляється і містить 12 процентів діючого начала, або 25-процентний порошок гексахлорану на фосфоритному борошні, що погано розпиляється, його потрібно наполовину менше. При цьому треба мати на увазі, що гексахлоран діє погано на дрібні корені. Крім того, його не слід застосовувати на плодоносних виноградниках, бо його неприємний запах передається ягодам і вину.
В результаті досліджень, проведених Українським науково-дослідним інститутом виноградарства та виноробства ім. Таїрова (А. А. Кондрацький та П. М. Хорунжий), рекомендовано такі способи застосування гексахлорану для захисту винограду від личинок хрущів.
1. На зв'язаних пісках, які не осипаються при копанні ям, корені саджанця присипають спочатку чистим ґрунтом. Потім, після поливу, обпудрюють дно і стінки ями гексахлораном, а також домішують його до вийнятого з ями ґрунту і засипають її. На одну ямку потрібно 25—30 грамів 12-процентного гексахлорану. Обпудрюють з марльового мішечка, прив'язаного до палиці.

2. На пісках, які осипаються по стінках ями, застосовують жерстяний циліндр діаметром 15 сантиметрів і заввишки по глибині садіння саджанців. У викопану ямку вставляють саджанець і присипають його корені. Потім в ямці встановлюють циліндр так, щоб саджанець був у його центрі, і заповнюють циліндр ґрунтом, рівномірно перемішуючи його з гексахлораном (25—30 грамів 12-процент-ного гексахлорану на 1 яму). Після цього садивну яму засипають навколо циліндра звичайно землею, циліндр витягують, а землю ущільнюють і поливають.
При такому способі внесення навколо штамбика рослини створюється суцільний отруєний бар'єр, який буде смертельним для личинок хруща і цілком захищатиме від них рослину.
Для захисту від хрущів вже посаджених кущів можна внести гексахлоран у щілини, зроблені в ґрунті шомполом з 4 сторін куща на відстані 15—20 сантиметрів від штамба на таку глибину, щоб гексахлоран не потрапив на корені. У кожну щілину вносять, розпилюючи по її стінках від дна доверху крізь марльовий мішечок, по 5—6 грамів 12-процент-ного гексахлорану.
При ремонті зріджених виноградників відсадками личинки хрущів пошкоджують і їх. Щоб уберегти відсадки від пошкодження, укладений у канавку пагін присипають спочатку чистою землею шаром у 20 сантиметрів. Потім дно і стінки канавки, а також вийняту з неї землю обпудрюють (крізь марльовий мішечок) гексахлораном з розрахунку 25—30 грамів 12-процентного дусту на один погонний метр канавки і засипають її. Якщо застосовують 24-процентний гексахлоран, наведені норми витрати зменшують наполовину.
При садінні в шкілку, після укладання чубуків у борозну та присипання їх нижньої частини землею, борозну і землю, якою її засипають, обпудрюють гексахлораном з розрахунку 25—30 грамів на погонний метр борозни.
Обпудрюють гексахлораном завжди рівномірно, не допускаючи пропусків або скупчення його в одному місці, а також порушень зазначених норм витрати.
Найкращим методом боротьби з шкідниками в ґрунті є внесення 25-процентного порошку гексахлорану в ґрунт на ділянці, яку навесні майбутнього року будуть засаджувати виноградом або на яких закладатимуть шкілку. Гексахлоран рівномірно розсівають по поверхні ґрунту і заорюють на глибину 12— 15 сантиметрів. Норми витрати гексахлорану на гектар площі такі: на піщаних легких ґрунтах — 35—50 кілограмів, на середніх за механічним складом ґрунтах — 50—125 кілограмів і на чорноземних, суглинкових, важких за механічним складом ґрунтах,— 125— 150 кілограмів (12-процентного дусту гексахлорану витрачають вдвоє більше).
Личинки хрущів можна знищувати, збираючи їх руками при підніманні плантажу або перекопуванні ґрунту. Свійські птиці, особливо кури, моЖуть знищити чимало личинок, а тому їх слід вивозити на заражені площі.

Добрим фрезеруванням ґрунту також можна знищити багато личинок і лялечок хрущів.



 
< Закладка промышленного виноградника в Приазовской агроэкологической зоне   Виноград - Достижения селекции плодовых культур и винограда >
Искать по сайту:
или внутренним поиском:

Translator

Наверх