Поширений тільки в Кримській області,, причому в степовій частині трапляються лише одиниці, його вогнища зосереджені у південних районах — Балаклавському, Ялтинському, Алуштинському, Феодосійському. Найбільше шкодить кримський скосар у Судацькому районі.
Мал. 5. Кримський скосар: І — жук; 2 — личинка; 3 — яйце; 4 — лялечка.
Поширення жука навіть на окремих виноградниках нерідко має вогнищний характер, що пояснюється пристосованістю скосаря до ділянок з червоноглинистим ґрунтом.
Кримський скосар — жук, блискучочорний, завдовжки від 0,8 до 1,1 сантиметра. Надкрильця дуже опуклі з малопомітними поздовжніми борозенками, крил немає. Шкодить скосар у стадії жука. Він зимує в ґрунті, в печерках на глибині 15—30 сантиметрів, куди ховається при зниженні середніх температур до +11, +10 градусів.
Мал. 6. Пошкодження скосарем бруньок і листя винограду.
Вихід жуків на поверхню починається навесні при температурі 10 градусів. Живляться вони вночі бруньками винограду. За одну ніч жук може пошкодити 5—7 бруньок, чим завдає величезної шкоди кущу. Якщо на винограднику скупчиться багато жуків, вони можуть лишити його зовсім без урожаю.
Яйця самки відкладають з кінця травня тут же на виноградниках у шпари ґрунту. За своє життя самка може відкласти до півтори тисячі яєць. Через 10—12 днів з них виходять
личинки, які живляться корінням винограду та інших рослин і практично мало шкодять. Живуть вони на глибині 10—20 сантиметрів, розвиваються 9—12 місяців, зимують у ґрунті і весною перетворюються в лялечки. Молоді жуки виходять з лялечок у червні, живляться листям винограду, спаровуються, і самки починають відкладати яйця. Наприкінці жовтня жуки залазять на зимівлю в ґрунт.
Отже, жуки шкодять протягом 2 сезонів, але є дані й про те,- що вони з'являються після перезимівлі й на третій сезон. Масова поява жуків скосаря на виноградниках спостерігається двічі за сезон: навесні при виході торішніх жуків з зимівлі і влітку при виході молодих жуків з лялечок. Через те й до запобіжних заходів треба вдаватись двічі — проти обох поколінь жуків. При цьому увагу слід приділити боротьбі з літнім поколінням, жуки якого не тільки відкладають яйця, чим забезпечують майбутні покоління, а й самі наступною весною пошкоджуватимуть бруньки винограду. Ні в якому разі не можна недооцінювати літніх засобів боротьби із скосарем.
Заходи боротьби. У весняний період з моменту виходу жуків з зимівлі провадять нічне збирання їх при світлі ліхтаря і струшування з кущів, на яких вони сидять, а також збирання з поверхні ґрунту.
У цей самий період жуків збирають удень з ловчих ямок, зроблених біля кущів винограду.
До того, як набубнявіють бруньки, на штамби виноградних кущів накладають з гусеничного клею ловчі кільця і систематично збирають жуків, що в них застряють, водночас підновлюють й самі кільця.
Перед набубнявінням бруньок виноградник обприскують 0,3-процентною суспензією арсенату кальцію (30 грамів на 10 літрів води); перед розпусканням бруньок це обприскування повторюють або провадять обпилювання дустом ДДТ з розрахунку 20 кілограмів 5,5-процентного дусту на гектар.
У період виходу літнього покоління жуків і живлення їх на листі винограду (червень — липень) кущі винограду обпилюють арсенатом кальцію (15—20 кілограмів на гектар) або 5,5-процентним дустом ДДТ (20—25 грамів на гектар).
