Цей мікроскопічно дрібний кліщик дуже поширений у районах, де культивують виноград. На листях винограду, уражених кліщиком, у місцях смоктання утворюються з верхнього боку горбкуваті здуття, густо, немов повстю, вкриті всередині й з нижнього боку листка розрослими волосками. їх не слід плутати з галами листкової форми філоксери, які утворюються з нижнього боку листків.
Всередині цих здуттів живе, живиться і відкладає яйця яоростяиий кліщик. Він дуже дрібний (0,11—0,15 міліметра в довжину), тіло його складається з 80 кілець, на кінці тулуба є дві довгі хвостові нитки. Зимує коростяний кліщик у тріщинах кори, біля основ пагонів, під лусочками бруньок. Весною знаходиться у бруньках під час їх розвитку або переповзає і присмоктується з їх... нижнього боку. Під впливом речовин, які виділяє кліщик, тканини листка розростаються і випинаються в його верхній бік. За літо кліщик дає кілька поколінь і розселюється по багатьох листках.
Існує думка, що коростяний кліщик не шкідливий, але це не так. При його масовому розмноженні у літній період пошкоджується і деформується чимала частина листків куща, причому багато з них стає буро-червоними. Такі зміни позначаються негативно на процесах життєдіяльності виноградного куща.
Заходи боротьби. Боротьба з виноградним коростяним кліщиком у літній період малоефективна, бо волоски перешкоджають прониканню отрутохімікатів всередину здуття листка, де перебуває кліщик.
Після листопаду або ранньою весною виноградний кущ треба добре обприскувати, як і проти зимуючого павутинного кліщика, 5-градусним ІСО або весною 6-процентним розчином емульсії карболінеуму.
Мал. 11. Виноградний коростяний кліщик (дуже збільшено).
Влітку при масовому розвитку коростяного кліщика найкраще (при температурі повітря понад 25 градусів) обпилювати кущі сіркою (20—30 кілограмів на гектар), обов'язково наносячи її на нижній бік листя. Треба також видаляти з виноградника всі відходи після підрізування, обламування та прищипування.
