Вертикальний кордон — це найбільш поширений тип формування винограду. Цьому типові формування віддають перевагу, коли займають під виноград високі і вузькі ділянки на стінах будинків, коли розводять його на шпалерах на відкритих місцях чи розбивають алеї, що мають бути вкриті виноградом.
Відстань посадки слаборослих сортів, які обрізують коротко, становить 1,5 м. Сорти з середньою силою росту висаджують на відстані 1,8, а сильнорослі сорти, які підлягають довгому обрізуванню,— на відстані 2 м.
Вертикальний кордон легко утворювати і легко за ним доглядати. Після утворення стовбура (див. с. 57) і перших бічних пагонів, обрізуючи щороку лозу, продовжуємо далі формування. Стовбур при цьому збільшується щорічно на 5—6 вічок.
Таким обрізуванням досягаємо того, що з усіх вічок виростають міцні пагони, а стовбур рівномірно покривається бічними гілками. Крім того, обрізуючи коротко, запобігаємо пригніченню нижніх пагонів вертикального кордону. Бічні пагони обрізують коротко, залишаючи на кожному по два вічка.
Відстань, на якій вздовж стовбура утворюємо бічне дерево, залежить від сили росту і сорту винограду. Вона має бути не меншою за З0—40 см. Пагони, що не мають формотворчого значення, незабаром після їхньої появи обламують. Так рівномірним і досить рідким розміщенням пагонів один від одного досягаємо того, що шпалера формується не дуже густою і пагони не дуже затінюють один одного. А коли на стовбурі занадто багато пагонів, це негативно впливає на їхній ріст, на розмір і смак ягід. До того ж слабкі пагони не плодоносять.
Молодий швидкорослий вертикальний кордон, сформований із сортів винограду, які придатні для довгого обрізування, відповідно обрізують (рис. 13). Та оскільки довге обрізування, яке здійснюють на 8 чи 10 вічку, набагато більше виснажує рослину, ніж коротке обрізування, кількість відростків на стовбурі з довгим обрізуванням має бути обмеженою. Відстань між бічним деревом при довгому обрізуванні становить від 75 см до 1 м. Щоб зберегти рослину, доцільніше чергувати довге і коротке обрізування на одному і тому ж стовбурі, аніж кілька разів підряд вдаватися до довгого обрізування лози (рис. 14).
Рис. 13. Формування вертикального кордону:
а— через рік після початку формування; б— через два роки після початку формування.
Рис. 14. Довго і коротко обрізаний вертикальний кордон.
