Содержание материала

Однак літні пагони не завжди розвинені так, щоб можна було здійснювати довге обрізування, як описано вище. Тут можливі всілякі винятки й відхилення.

Деякі причини відхилень при довгому обрізуванні

Відсутність вічок для утворення запасного дерева. В цьому разі застосовують коротке обрізування пагона на 2 вічка (рис. 22, а), особливо тоді, коли лозу вже багато разів піддавали довгому обрізуванню.
Однак, коли лоза ще сильна, а довгих обрізувань на ній мало, тоді вдаються до довгого обрізування (рис. 22, б). Під час наступного обрізування найнижчий пагін, що його пустила така лоза після плодоношення, обрізується коротко. Решту дерева знищують.
Утворення з двох вічок, залишених для запасного дерева, тільки одного пагона. У цьому випадку пагін запасного дерева знову обрізують коротко, а з багатьох інших пагонів, що розвинулися з довго обрізаної лози, вибирають, як правило, найнижчий для довгого обрізування. Решту пагонів зрізують разом із старим деревом, яке вже не плодоносить (рис. 23).
Однак, якщо лоза вже не дуже молода і перевантажена довгим обрізуванням, то від довгого обрізування відмовляються і обрізують тільки пагін запасного дерева знову коротко. Решту дерева зрізують.

Обрізування при відсутності пагона
Рис. 22. Обрізування довго обрізаної лози, що плодоносила, при відсутності пагона (дерева) заміщення:
а— найнижчий пагін обрізують коротко;
б— найнижчий пагін обрізують довго.

Дерево заміщення
Рис. 23. Дерево заміщення утворило тільки один пагін.

Його знову обрізують коротко, а найнижчий пагін довго обрізаної лози, що плодоносила, обрізують довго.
Маючи певний досвід і вдумливо підходячи до справи, можна знайти оптимальний вихід із, здавалося б, найскладніших ситуацій, що виникають у практиці садовода-любителя під час обрізування. Вирішуючи питання про те, якому обрізуванню — довгому чи короткому — віддати перевагу, треба завжди пам'ятати, що старі і такі, що щедро плодоносять, а також слаборослі лози краще обрізувати коротко, бо коротке обрізування утримує плодоносне дерево ближче до стовбура і рукавів і не так сильно перевантажує лозу, як довге обрізування. Від короткого обрізування можна в разі потреби, наступного року перейти до довгого.
В разі ушкодження виноградної лози морозом обрізування провадять не так, як звичайно. Якщо ушкоджені вічка й однорічне дерево, то його обрізують більше, ніж це роблять звичайно навесні. На тип формування при цьому абсолютно не зважають. Отже, в цьому разі можна обрізувати плодоносне дерево, на якому відмерзли кілька вічок, довше, ніж звичайно, а можна залишити (для короткого, а то й для довгого обрізування) кілька пагонів, які свого часу відросли від довго обрізаної лози і які за нормальних умов мали б бути обрізані.
Важливо також враховувати і плодоносність лози, яка залежить від віку, живлення та сорту. Лози, сильно ушкоджені морозом, бажано обрізувати лише після того, як вони почнуть рости, бо тоді легше визначити, які вічка живі. Обрізуючи відповідно до ступеня ушкодження рослини, здебільшого можна досягти того, що наслідки ушкодження не будуть відчутні. А провадячи зелені операції, можна виправити помилку, якщо ми припустилися її при обрізуванні.
Якщо внаслідок надмірно довгого обрізування утворилось занадто багато пагонів, то їх проріджують. Коли ж морозом значно ушкоджені стовбур і рукави, такі лози необхідно омолоджувати.
Пізні весняні (травневі) приморозки, як правило, не завдають великої шкоди шпалерному винограду і не виникає потреби вдаватися до обрізування. Проте після них слід старанно доглядати за зеленими пагонами, щоб компенсувати відсутність листя, яке померзло, і забезпечити нормальне живлення лози.