Главная >> Статьи >> Книги >> ВИНОГРАД НА ПРИСТIННIЙ ШПАЛЕРI >> САДІННЯ ШПАЛЕРНОГО ВИНОГРАДУ

САДИВНИЙ МАТЕРІАЛ - САДІННЯ ШПАЛЕРНОГО ВИНОГРАДУ

Оглавление
САДИВНИЙ МАТЕРІАЛ
ВІДСТАНЬ ПРИ САДІННІ ВИНОГРАДУ
ПОРА САДІННЯ
ПІДГОТОВКА ГРУНТУ
САДІННЯ

 

Успіх садіння вирішальною мірою залежить від якості садивного матеріалу та від ретельності, з якою має проводитись підготовка до садіння і саме садіння.

САДИВНИЙ МАТЕРІАЛ

Для садіння шпалерного винограду використовується як щеплена, так і нещеплена лоза. Можна садити однорічні і дворічні виноградні лози. Садивна лоза має бути здоровою і міцною. Пагін її має бути визрілим і мати кілька вічок. Виняток становлять парникові лози (в горщечках), які можна висаджувати і раннього літа, коли на їхніх пагонах уже є зелені листячка.
Якість садивної лози визначається розвитком її кореневої системи. (Для садивного виноградного матеріалу існує [в НДР — ред.1 стандарт за номером TGL 17262 — для щеп і за номером TGL 17263 — для саджанців, вирощених у горщечках). Про якість садивного матеріалу свідчить його зовнішній вигляд і плодоносні властивості. Чим ціннішою щодо урожайності винограду, стійкості і якості плодів є та чи інша материнська лоза, що використовується для розмноження, тим з більшою певністю можна чекати прояву цих сортових властивостей у себе на ділянці. Тому добір виноградної лози має величезне значення при вегетативному розмноженні винограду.
У виноробних районах слід висаджувати тільки щеплений виноград. Це стосується не
тільки вирощування винограду на великих виноградниках, а й шпалерного виноградарства на стінах будинків, парканів, садових огорож.
Щеплені лози виводять схрещуванням поширених у нас, але схильних до захворювання на філоксеру культурних сортів винограду, з сортами філоксеростійкими. Філоксеростійкі сорти виведені, в свою чергу, переважно схрещуванням між собою дикого американського винограду і частково схрещуванням дикого американського винограду з європейськими сортами.
Широко відомою філоксеростійкою лозою, до якої прищеплюємо свій культурний виноград, є Виноград Кобера 5 ВВ. Цю лозу виведено схрещуванням Vitis Berlandieri X Vitis Riparia, тобто схрещуванням двох американських лоз. Виноград Кобера добре росте, добре переносить вапнякові грунти і взагалі не дуже вимогливий щодо грунтів.
Подібні до щепи Кобера 5 ВВ властивості мають філоксеростійкі щепи Berlandieri X Riparia 5С і Berlandieri X Riparia SО4. Однак ростуть вони гірше за 5 ВВ.
Результатом схрещування культурної лози з дикою є щепа Trollinger X Riparia G26. Філоксеростійкою на не дуже вапнистих грунтах є щепа Агатоn X Riparia 133 412, виведена схрещуванням французького культурного сорту з американським диким виноградом. Названі щепи характеризуються високою сумісністю з лозою культурного винограду. Прищеплювання — складна справа. Для прищеплювання вручну користуються англійським способом копулювання (з'єднування підщепи і прищепи) з виступним захватом. При машинному копулюванні застосовують пластинчастий спосіб з'єднання підщепи і прищепи. Щепи з необв'я-заним і незамазаним місцем копулювання висаджують в ящики в оранжереях чи у парниках, що обігріваються, для відростання пагонів. Наприкінці травня їх пересаджують у розсадник, де вони перебувають до осені, часто до наступної осені, тобто на рік довше. Потім їх відбирають, сортують і використовують для садіння як одно-, чи дворічні щепи. Придатна для висаджування щепа повинна мати добре розвинуті пагони і рівномірно у всі сторони розгалужену кореневу систему. Але насамперед вона має добре зростися у місці щеплення.
Нещеплені виноградні лози вирощують у спеціалізованих господарствах (розсадниках) живцями або чубуками. Як тільки у них відросте достатньо розгалужене коріння, їх продають для висаджування на відкритих місцях.
Особливо зручно садити виноград, вирощений у горщечках. Перевага такої розсади в тому, що пересаджують її разом із землею і після висаджування вона добре приживається на новому місці. Через це парниковий виноград можна садити і після початку вегетації.


Розмноження виноградної лози

Рис. 8. Рис. 9. Розмноження
Розмноження відсаджуванням
виноградної лози (дно канавки заповнене
живцями. компостом).

Власноручно розмножувати лозу в умовах шпалерного виноградарства за межами районів виноградарства можна живцями або відсаджуванням, відсадками, пригинанням лози до землі (рис. 8, 9). Тільки слід подбати, щоб лоза в такому разі була здоровою, добре визрілою, а ягоди її — смачними.
Для розмноження живцями використовують добре визрілі однорічні пагони, які пізно восени відокремлюють від материнської лози так, щоб довжина пагона була приблизно З0 см і щоб він мав 3—4 вічка. Відрізують пагін від материнської лози безпосередньо біля вічка, а після останньої верхньої бруньки залишають виступ 1 см. Підготовлені таким чином пагони (живці) зберігають протягом зими у зволоженому піску * в темному, холодному (але не при мінусовій температурі) місці. Навесні живці можна або відразу ж висаджувати на місця постійного вирощування (причому садять кілька живців підряд один біля одного), або садити їх на розпушеній перед садінням грядці. Садять живці дещо навскіс і так глибоко, щоб тільки верхнє вічко виступало над грунтом. Землю покривають компостом і зволожують, бур'яни проривають. Молоді пагони (живці) невдовзі після того, як вони розів'ються, підв'язують до опори. В цей час починаються грибні захворювання (див. про пероноспору і оїдіум), з якими розпочинають невідкладну боротьбу. До осені у більшості саджанців розвивається коріння. Далі їх або залишають на старому місці або, якщо вони росли на грядці для саджанців, пересаджують як однорічну лозу в інше місце.
Ще надійнішим способом розмноження винограду на шпалерах є відсаджування. При такому розмноженні довгі і міцні однорічні пагони, не відокремлюючи від материнської лози, відводять і укладають у рівчак, викопаний на глибину леза лопати. Пагін добре укріплюють до дна канавки, а саму канавку наповнюють сумішшю із садового грунту і компосту. Після цього верхівку закопаного пагона, яка виступає над землею, обрізують, залишаючи 1—2 вічка, і підв'язують до опори, по якій пізніше витиметься молодий пагін. При відсаджуванні треба також покривати землю компостом і зволожувати. Відсадок, який пустив коріння, або залишають рости на цьому ж місці, або в разі потреби пересаджують в інше. У цьому випадку восени або рано навесні його відокремлюють від материнської лози.



 
< СОРТИ СТОЛОВОГО ВИНОГРАДУ   ВИРОЩУВАННЯ І ДОГЛЯД У ПЕРШІ РОКИ >
Искать по сайту:
или внутренним поиском:

Translator

Наверх