МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА - ВИДИ ДОБРИВ

Оглавление
ВИДИ ДОБРИВ
ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА
МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА

МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА

Азотні добрива
Серед мінеральних добрив для виноградарства на першому місці стоять нітратні й аміачні добрива.
Сульфат амонію— найбільш поширене азотне добриво, до складу якого входить азот (20—21%). Це добриво повільної дії і післядія його тривала.
Аміачна селітра— дуже широко використовуване добриво, до складу якого входить азот (близько 20%), карбонат кальцію (33%) та інші речовини. Це добриво половину азоту містить у аміачній формі, а половину — у нітратній. Тому дія аміачної селітри швидка і тривала і вона не окислює грунт так, як аміак. Азотні добрива, що містять аміак, не можна змішувати разом з вапном чи з добривами, до складу яких входить кальцій.
Для достатнього удобрення плодоносних виноградних лоз щорічно на кожні 100 м2 треба вносити в середньому 6 кг азотного або 6,5—7,5 кг аміачного добрива. Вносять їх у грунт два рази на рік з таким розрахунком, щоб внести більше річної норми. Перший раз добрива вносять перед розпусканням бруньок, другий раз для поліпшення росту ягід — після цвітіння. Перед розпусканням бруньок вносять сульфат амонію або аміачну селітру.

Приклад удобрення азотними добривами:

 

 

 

г/м2

кг/ар*

березень — квітень

сульфат

амонію

35

3,5

червень — липень

сульфат

амонію

35

3,5

березень — квітень

аміачна

селітра

ЗО

3,0

червень — липень

аміачна

селітра

ЗО

3,0

* ар становить 100 м2 (ред.).
Якщо в нас є тільки аміачні або тільки азотні добрива, то з того, що маємо, вносимо половину річної норми до розпускання бруньок і половину відразу після цвітіння. Не рекомендується запізнюватися з внесенням добрив, що містять азот, бо це може призвести до поганого визрівання дерева з усіма негативними наслідками, які з цього випливають. На удобрення молодих лоз йде від третини до половини наведеної (річної) норми.
Мінеральні добрива рівномірно розтрушують і трохи присапують. Якщо земля покрита органічним матеріалом, добрива розсипають на покриття. Дощі розчинюють добриво, і воно разом з водою потрапляє в грунт.

Фосфорні добрива
З фосфорних добрив у виноградарстві застосовують переважно суперфосфат, то-масшлаки (фосфат кальцію) і фосфат магнію.
Суперфосфат містить 8% водорозчинного фосфору. Він дещо підкислює грун і тому ним не треба удобрювати кислі грунти. Якщо у грунті високий вміст кальцію, то фосфор суперфосфату утворює погано розчинні у воді сполуки і як добриво втрачає свою позитивну дію. Суперфосфат через це найкраще застосовувати на грунтах з нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Змішувати суперфосфат з добривами, що" містять кальцій, також не можна. Суперфосфат— добриво швидкої дії. Вносять його один раз навесні перед розпусканням бруньок.
Томасшлак містить 5% цитратнорозчйн-ного фосфору. Дія його повільніша за дію суперфосфату, бо фосфор спочатку розчиняється у грунті сполуками, які виділяє коріння. Тому фосфат кальцію вносять восени під час обробітку грунту.
Крім фосфору, томасшлак містить кальцій (45—50%)- Ось чому це добриво особливо придатне на кислих грунтах. До складу його входить також залізо і такі мікроелементи, як бор і марганець.
В разі удобрення фосфатом кальцію потреба у додатковому внесенні у грунт кальцію відпадає. Перед внесенням фосфат кальцію доцільно змішати з калійним добривом, бо сам він, як дуже дрібненький порошок, легко розвіюється.
Фосфат магнію містить 8% здебільшого цитратнорозчинного фосфору. Крім того, у ньому є магній (7%), сульфат кальцію (43%) і мікроелементи.


Алкалізований фосфат містить 11 % цит-ратнорозчинного фосфору та 40% вапняку. Дія цього фосфату на грунт і спосіб його застосування такі ж, як і фосфату кальцію.
Фосфат кальцію і алкалізований фосфат з огляду на високий вміст у них кальцію не можна змішувати з добривами, до складу яких входить азот.
Якщо лози дуже плодоносять, то садо-вод-любитель, враховуючи уповільнений, але благотворний характер дії фосфатів, може сміливо вносити їх понад наведену норму, за винятком суперфосфату. Характером дії цих фосфатів (їх здатністю нагромаджуватись, умовами споживання фосфатів рослиною) пояснюється переважне застосування цього добрива під час глибокої (до 1 м) оранки, коли фосфор потрапляє у нижчі шари грунту, поближче до основної маси коріння (так зване удобрення про запас). Якщо таке удобрення під час глибокої оранки не проведено, то добриво можна внести пізніше, глибоко загортаючи фосфорні (крім суперфосфату) у грунт.

Удобрення

г/м2

кг/ар

Суперфосфатом

45—55

4,5-5,5

Фосфатом кальцію

45—55

4,5—5,5

Фосфатом магнію

40—50

4,0-5,0

Фосфатом алкалізованим

35—45

3,5—4,5

Якщо ділянка, на якій росте виноград, покрита органічним матеріалом, перед внесенням фосфорних добрив покриття знімають. Добре прикопавши фосфорні добрива, грунт знову покривають. Так само вносять калійні добрива.

Калійні добрива
Каїніт містить багато хлору і для удобрення виноградної лози не використовується. Для удобрення використовують такі калійні добрива, які містять незначну кількість хлору.
Найбільше використовують 40%-ну калійну сіль (хлорид калію і натрію). Чим менше хлору у калійному добриві, тим краще діє воно на виноград. У сульфаті калію, наприклад, калію 42%, а хлору майже зовсім немає.
Садовод-любитель сам вирішує, яке із згаданих двох добрив — 40% -ний хлорид калію і натрію чи сульфат калію — треба на цей раз внести, щоб досягти бажаного результату. Молодий виноград, який особливо чутливий до хлористих калійних добрив, краще удобрювати безхлористим сульфатом калію.
Калійні добрива доцільно вносити рівними дозами двічі на рік (восени і навесні), їх можна змішувати з усіма іншими добривами. Проте, змішуючи з добривами, що містять кальцій, необхідно якомога швидше розтрушувати утворену суміш.


Удобрення г/ма кг/ар
Сульфатом калію 40—50 4,0—5,0
40%-ною калійного сіллю 50—60 5,0—6,0

Вапняні добрива
Потреба виноградної лози у кальції не така вже й велика, як це часто думають. Спеціального внесення кальцію потребують тільки кислі грунти. При звичайному удобренні мінеральними добривами, особливо томасшлаками (фосфатом кальцію), у грунт, як правило, надходить кальцію достатньо для того, щоб виноградна лоза могла нормально розвиватися.
Якщо все-таки необхідно внести кальцій, то доцільно застосовувати вапняні добрива невеликими дозами за один раз, а краще меншими дозами, приблизно один раз на два роки, з розрахунку 7,5—10 кг на 100 м2.
У грунт кальцій вносять у вигляді карбонату кальцію, де його вміст становить щонайменше 32%, і у вигляді вапняку (оксиду кальцію) із вмістом кальцію мінімум 55%. Причому карбонат кальцію потрібний насамперед для легких, а вапняк — для важких грунтів.
Вапняні добрива поліпшують структуру грунту і сприяють розвиткові у ньому мікроорганізмів.

Комплексні добрива
Серед мінеральних добрив є так звані комплексні добрива. Широко застосовують спеціальне комплексне мінеральне добриво червоний піафоскан, до складу якого крім основних поживних речовин — азоту, фосфору і калію — у співвідношенні відповідно 14 : 8 : 14 входять також і мікроелементи.
Це комплексне мінеральне добриво розтрушують безпосередньо перед обробітком грунту (копанням, оранкою). З огляду на порівняно невисокий процентний вміст у ньому поживних речовинцього добрива йде багато, приблизно 10—12 кг на 100 м2, якщо удобрювати виключно ним самим. Тому доцільніше вносити комплексне добриво як доповнення до основного удобрення. У такому разі можна обійтися меншими його запасами.
Комплексні добрива придатні і для внесення після цвітіння, особливо коли добра зав'язь. Тоді їх вносять стільки ж, як і навесні, якщо це не шкодить рослинам, що ростуть поруч. Здебільшого ці добрива виявляються нешкідливими.

 

Метки: питание |


 
< УДОБРЕННЯ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРУНТУ ГУМУСОМ   СПОСОБИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ >
Искать по сайту: или внутренним поиском:

Translator

Наверх