Другий рік. На другому році розвитку посадженої лози починається власне вирощування шпалерного винограду. Однорічний здерев'янілий пагін, принаймні з олівець завтовшки, для утворення стовбура рано навесні відрізують на висоті 50 см від поверхні землі. Нижче обрізувати недоцільно, бо у противному разі зелені пагони звисатимуть низько над землею. Тільки слабко розвинені однорічні пагони зрізують коротко, залишаючи 2 вічка (рис. 12).
Рис. 12.
Обрізування
стовбура:
а — після
першого
рокурозвитку;
б— коротке
обрізування
слабкорозвинутого
пагона.
Із стовбура однорічної лози, зрізаної на висоті 50 см, розвивається більше зелених пагонів, ніж їх спочатку потрібно для формування винограду. Так, для утворення найбільш поширеного кордонного форму вання — вертикального чи для шпалери з горизонтальними або косими рукавами потрібно спочатку три пагони. А для утворення форми у вигляді латинської букви U чи для утворення дворукавного горизонтального кордону потрібно тільки два пагони в тому разі, якщо для виведення цих форм не користуються вегетативним розмноженням. Всі зайві пагони, невдовзі після того як вони відросли (найпізніше після травневих приморозків), відламують або обрізують (табл. 4 і 5). Зелені пагони, що залишилися, підв'язують по всій довжині до опори чи до шпалерного дроту, причому центральний пагін укріплюють вертикально, а бокові пагони — косо і вгору. Наприкінці серпня у пагонів, що сильно розвиваються, відрізують верхівку. Пасинки знищують, коли проводять зелене підв'язування основних пагонів.
Стовбур однорічної лози, підрізаний навесні низько на вигині так, щоб залишилося два вічка, дає два пагони (інколи навіть більше), з яких для дальшого розвитку залишають тільки один. Наступної весни його підрізують на довжину стовбура. Тільки при дуже сильному рості залишають два пагони, з яких наступної весни залишають кращий (середньої товщини і вузьковузлий) для продовження стовбура.
Протягом другого року розвитку посадженої лози, як і протягом першого, треба розпушувати грунт, боротися з бур'янами і шкідниками. Навесні другого року знімають землю, якою вкрили, захищаючи від холодів, нижні вічка пагонів щепленого і нещепленого винограду. Верхні корінці і корінці, які відросли в прищепленої культурної лози, знищують, щоб краще розвивалося і міцнішим було бокове і нижнє коріння. Крім того, зрізуючи корінці прищепленої культурної лози, ми запобігаємо захворюванню на філоксеру. У посушливу погоду виноград необхідно поливати.
Добре розвинену лозу можна починати удобрювати восени, щоб сприяти утворенню плодоносного дерева уже в наступному (третьому) році. Якщо ж лоза не дуже добре розвинена, то з удобрюванням слід на рік зачекати. Удобрюючи виноград, вносять у грунт під час його обробітку на зимівлю компост, гній або мінеральні добрива. З мінеральних добрив вносять малохлористі калійні добрива (сірчанокислий калій) і фосфорні (томасшлак і суперфосфат). Кількість добрив, що вносять у грунт на другому році розвитку рослини, становить четверту частину тієї кількості, яку одержує виноград у пору плодоношення (див. Удобрення, с. 99). Якщо грунт покритий перегноєм чи компостом, органічних добрив не вносять.
