Содержание материала

Обламування — це найважливіша зелена операція, яку проводять після розпускання бруньок і утворення пагонів. її часто недооцінюють і тому здійснюють не досить ретельно або занадто пізно. Внаслідок цього виноград гущавіє і стає непроглядним. Крім того, без правильно проведеного обламування набагато важче здійснювати наступні операції.
При обламуванні зрізують всі зайві зелені пагони, а саме: прикореневі пагони, жирові пагони (вовчки), що виникли із сплячих бруньок (вічок) багаторічної деревини, та передчасні пагони, що розвинулися з бічних вічок.
Обламування ефективно доповнює обрізування лози. Пагони, що залишилися після нього, мають більший простір для свого розвитку, добре освітлюються і ростуть міцними.
Благотворно впливає обламування і на цвітіння, створюючи для нього більш сприятливі умови (поліпшується фотосинтез, збільшується утворення цукру в листях). Це в свою чергу позитивно позначається на утворенні і визріванні ягід і дерева.
Обламування провадять тоді, коли з'являється суцвіття і можна відрізнити плодоносні пагони від безплідних. Бажано перечекати травневі приморозки, щоб у разі ушкодження плодоносних та інших пагонів можна було б замінити їх бічними або пагонами, що виросли з одного вічка, чи жировими пагонами. Однак зволікати з обламуванням не слід, бо лоза марно витрачає поживні речовини на зайві пагони, що підлягають знищенню.
Молоді пагони обламують, а більші зрізують гладенько ножем. Зрізують на плодоносному дереві і двійники, тобто пагони, що виросли з одного вічка. Звичайно знищують безплідний і слабкий двійник (рис. 26).
Пагони плодоносного дерева шпалерного винограду, що не несуть на собі суцвіття, також можна обламувати, якщо лоза сильг но росте і на ній багато листя. А на сучках заміщення залишають два пагони незалежно від того, плодоносні вони чи ні, оскільки їх використовуватимуть для утворення нового плодоносного і запасного пагона (табл. 5).
Прикореневі пагони знищують при самісінькій основі. Якщо лоза щеплена, то серед прикореневих пагонів можуть траплятися і пагони прищепи. Пагони, що виросли із старого дерева, як правило, обламують.
Обламування пагонів
Рис. 26. Обламування пагонів (зрізування бокового безплідного пагона).

Проте інколи й їх використовують для утворення запасних пагонів, для заповнення прогалин на оголених ділянках лози, а після ушкодження морозом — і для виведення нової лози. Тоді їх обрізують так, як пагони, що придатні для оновлення занадто довгого бічного дерева чи старих рукавів.
Обламування слід закінчити до цвітіння, щоб не завдавати шкоди квіткам. Під час цвітіння лоза потребує спокою. Тільки так можна запобігти зайвому обпаданню квіток. Своєчасне обламування полегшує проведення заходів боротьби з шкідниками — обприскування й обпилювання, сприяє економії часу і матеріалу.
Ушкоджені морозом лози вимагають особливої уваги при обламуванні. Незалежно від якого морозу, зимового чи весняного, постраждала лоза, треба дбати про те, щоб на ній залишалось достатньо пагонів для забезпечення живлення, формування, і водночас стежити за тим, щоб лоза не була густою. При сильному обмороженні розвиток пагонів починається на кілька тижнів пізніше, ніж звичайно, бо зелені пагони на цей раз розвиваються із сплячих бруньок (вічок) старого дерева. Отже, період утворення і дозрівання пагонів при обмороженні скорочується. Сказане стосується цілком і лоз, ушкоджених весняним морозом, якщо після нього пагони ростуть не з центральної частини бруньки або утворюються нові бічні пагони з вічок частково ушкоджених молодих пагонів.
Ретельне обламування всіх зайвих пагонів обмороженої лози абсолютно необхідне в таких випадках. Воно значною мірою гарантує добрий розвиток і визрівання пагонів, що залишилися. Від нього залежить, як рослина відновить сили після ушкодження морозом.