Гній
Якість гною залежить від виду тварин, корму і підстилки. Вона залежить також від віку тварини і догляду за нею.
Гній у малих господарствах — це переважно мішаний гній, який нагромаджується внаслідок догляду за невеликою кількістю тварин.
У зв'язку з порівняно незначним вмістом у гної поживних речовин його вносять у грунт разом з мінеральними добривами. Причому, добре перепрілому гною слід віддавати перевагу перед гноєм свіжим. Гній вносять восени під час перекопування з розрахунку 600 кг на 1 ар (100 м2) раз на три роки.
Дуже цінним добривом є пташиний послід, який вносять у грунт як компост чи розбавленим водою. Завдяки вмістові у ньому всіх основних поживних речовин пташиний послід придатний для використання його саме у рідкому вигляді. Для цього за 1—2 тижні до застосування його розчиняють у воді в якій-небудь посудині, а безпосередньо перед застосуванням ще раз розбавляють водою.
Удобрення пташиним послідом виключає внесення суперфосфату.
Гноївка
Гноївка — це рідка суміш сечовини, води і незначної кількості підстилки й калу. Гноївка містить азот і калій і особливо придатна для удобрювання старих і слабко-рослих виноградних лоз. Найкраще застосовувати її разом з компостом або з торфом. Внесена таким чином у грунт навесні, вона не завдасть ніякої шкоди.
Гноївку можна використовувати для удобрення винограду, який росте на вимощених подвір'ях і доріжках, на газонах, тобто там, де неможливо внести інші добрива. Для цього її розбавляють водою, об'єм якої у 2—3 рази перевищує об'єм гноївки, і додають у зв'язку з нестачею фосфору суперфосфат з розрахунку 0,6 кг його на 100 л. уже розведеної водою гноївки.
На угноєння ділянки площею 100 м2 витрачають 40 л рідкого добрива, яке, крім збагачення поживними речовинами, ще й зволожує грунт. Удобрення гноївкою провадять у дощ або після дощу, бо вона тоді краще проникає в землю.
На подвір'ї, вимощеному каменем, окремі камені можна через 1—2 метри вийняти, залізним пробивачем зробити в грунті дірки і залити їх гноївкою. Вносити рідкі органічні добрива безпосередньо біля лози недоцільно і, крім того, шкідливо, особливо для молодої лози.
Фекалії вносять тільки після компостування.
Компост
Це багате на гумус органічне добриво добре впливає на розвиток виноградної лози. Для його виготовлення використовують всі відходи тваринного і рослинного походження з домашнього господарства і саду.
Щоб прискорити розклад органічних речовин, купу відходів покривають шаром вапна (на 1 м3 відходів йде 1 кг вапна), змішують із землею, багатою на гумус, і влаштовують вертикальні вентиляційні отвори. Можна обійтися й без вапна. Тоді розклад прискорюють плісеневі та інші гриби.
Далі купу відходів покривають пухким, розсипчастим матеріалом, один-два рази перекидають з місця на місце і поливають при нагоді гноївкою. Садити рослини на відходах не рекомендується.
Через кілька місяців при правильному доборі компонентів і відповідній внутрішній температурі купа відходів перетворюється на готовий для використання компост. Навесні або пізніше його розтрушують і злегка, неглибоко прикопують. На грядках компост, як і перепрілий гній, можна застосовувати для покриття грунту.
Торф'яний компост
Це органічне добриво широко використовують. Не можна вносити його сухим, бо тоді воно забирає з грунту багато вологи. Краще торф'яний компост вносити разом з гноївкою чи з фекаліями, обов'язково додаючи при цьому землю. Угноєння торф'яним компостом провадять навесні.
Зелене добриво
Зелене добриво — це зелена маса спеціально підібраних рослин, яку заорюють у грунт для підвищення його родючості. Поліпшення властивостей грунту зеленим добривом можна провадити тільки на великих ділянках, де на певній глибині розміщується живе коріння виноградних лоз. Використовувати вузькі грядки з молодим виноградом для сівби рослин на зелене добриво не рекомендується. На зелене добриво висівають у виноградарстві переважно озиму вику разом з гірчицею, люпином та іншими бобовими (у садах віддають перевагу гороху і бобам).
