Шпалерний виноград реагує на нестачу вологи у грунті. Особливо це стосується винограду, вирощуваного біля південних стін будівель з виступними дахами. Якщо в таких умовах лозу не поливати, порушується живлення рослини, листя її миршавіє, грона залишаються малими, ягоди не наливаються і не перетворюються, як звичайно, у смачний запашний виноград. У таких випадках необхідне зрошення.
Найбільша потреба виноградної лози у воді припадає на червень і липень, тобто на пору після цвітіння, коли починають рости ягоди. У цей час залежно від погоди виноград треба поливати доти, поки повністю не виростуть ягоди. Далі зрошення слід припинити, бо воно може призвести до недостатнього визрівання пагонів, і зменшити морозостійкість їх.
Для зрошення шпалерного винограду, вирощуваного на стінах, вздовж грядки викопують рівчачок глибиною 20—30 см, в який заливають воду до повної насиченості грунту. Після того як грунт увібрав воду, рівчачок засипають, щоб запобігти зайвому випаровуванню.
Якщо грунт покритий, воду можна лити на покриття. Добрі наслідки дає зрошення суміжного з грядкою грунту. На кожний полив залежно від погоди, загального стану грунту і його вбирної здатності витрачається від З0 до 50 л води на 1 м2.