Оскільки столовий виноград вживають переважно свіжим, то його збирають тоді, коли він повністю достигне. Чим довше ягоди висять на лозі, тим солодшими й запашнішими стають вони. З іншого боку, виноград збирають в міру того, як він достигає. Цим досягають більш рівномірного збирання врожаю.
З ягодами треба поводитись обережно, бо вони легко мнуться. Столовий запашний виноград намагаються якомога менше торкати руками.
Для нетривалого зберігання виноград кладуть у мілку тару і виставляють у прохолодне приміщення, повітря в якому має бути свіжим. Щоб зберегти виноград свіжим протягом більш тривалого часу, гроно треба зрізувати разом із прутиком 20— З0 см завдовжки, а потім ставити його у пляшку з водою. Сама пляшка має стояти косо, щоб гроно з неї вільно звисало.
Є ще один спосіб зберігання ягід свіжими. Він полягає в тому, що спілий пізно зібраний виноград на дроті чи шпагаті підвішують у сухому приміщенні, що провітрюється. Якщо ягоди винограду пізніх сортів здорові і не ушкоджені, то таким способом їх можна зберігати свіжими протягом багатьох тижнів.
У спеціальних складах при температурі від нуля до +5° виноград зберігається три місяці, а в холодильниках при температурі від нуля до +2°— майже півроку, тобто до початку весни, і не втрачає своїх смакових властивостей.
Виготовлення виноградного соку разом з виноградною м'якоттю — чи не найкращий після споживання у свіжому вигляді спосіб реалізації виноградних ягід. До цієї форми споживання вдаються тоді, коли ягоди через несприятливу погоду не досягли повної стиглості або коли вони швидко загнивають і їх не можна довго зберігати. Вживання виноградного соку з виноградною м'якоттю має високий оздоровчий ефект, сповна виправдовує розведення шпалерного винограду, добре віддячує людині за затрачену працю.