Способи внесення добрив

Виноград, який вирощують у садах, удобрюють під час оранки чи перекопування грунту переважно одночасно з удобренням інших садових насаджень. Оскільки у садах на одній і тій самій ділянці поряд із шпалерним виноградом ростуть і інші культури, в цих умовах необхідно зважати на підвищену потребу в поживних речовинах. Удобрюючи такі ділянки, не слід забувати про вимоги виноградної лози щодо добрив, наприклад про її чутливість до надмірного й запізнілого внесення азотних добрив, що часто трапляється у багатьох садах через непомірне захоплювання садо-водів-любителів удобренням гноївкою. Не слід забувати також про те, що коріння плодоносної виноградної лози, вирощуваної на шпалері, розростається набагато ширше і займає набагато більшу площу, ніж надземна її частина. На цю обставину слід зважати, визначаючи кількість добрив, яку треба внести, і площу, що підлягає удобренню, і ні в якому разі не занижувати її.
З огляду на все це, удобрюючи виноград, що росте на грядках, не можна, беручи до уваги щойно викладене, вносити всю масу добрив, необхідну для даної кількості виноградних плодоносних лоз, безпосередньо на ці грядки. Треба вносити тільки частину добрив залежно від розміру самої ділянки (грядки), інакше внесення великих доз деяких добрив на одиницю площі може призвести до ушкодження грунту і рослини.
Добрива, що залишилися після внесення на грядку відповідно до її розміру, розподіляють рівномірно по суміжній площі, щоб досягти більш-менш ефективного удобрення тієї площі, яку займає розгалужена підземна частина винограду.
Про удобрення покритих грунтів була мова вище. Там, де внесення сухих добрив ускладнене, можна вносити рідкі добрива. Для цього придатна не тільки гноївка, а й розчини, які можна приготувати самому, розбавляючи 5—6 кг комплексних добрив у 100 л води. Підготовлений розчин заливають в отвори 30—40 см завглибшки, зроблені на відстані 1 м один від одного. В один отвір заливають 2 л розчину. Розчини особливо придатні для удобрення ними виноградних лоз, що ростуть на подвір'ях.