Ю.О. Зеленченко, аспірант;
І.О. Іщснко, дои,., к.с.-г.н.;
Е.І. Хреновськов, проф., д.с-г.н.
Одеський державний аграрний університет

ВПЛИВ ХЕЛАТНИХ ДОБРИВ ТА СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИНОГРАДУ СОРТУ МЕРЛО

Обобщеные данные использования при выращивании винограда хелатных удобрений и  стимуляторов роста разного происхождения. В результате чего установлено, что для увеличения урожайности насаждений следует применять изучаемые вещества в отдельности, так как при таком использовании прибавки в урожае и его качестве больше.

Ключові слова: виноград, позакореневе підживлення, хелатні добрива, стимулятори росту, продуктивність, урожайність, якість.

Вирощування винограду в умовах півдня України пов’язане з впливом багатьох негативних кліматичних та рунтових факторів, вплив яких можна зневелювати за допомогою різних агрозаходів. Одними з істотно діючих агрозаходів є позакореневе підживлення кущів хелатними добривами і стимуляторами росту. Сьогодні на ринку добрив різних видів і стимуляторів росту дуже багато з різними комбінаціями поєднання діючих речовин у них, які мають неоднакові механізми дії на фізіологічні процеси виноградної рослини. Тому, аналізуючи вже проведені сьогодні дослідження багатьма науковцями необхідно встановлювати оптимальні комбінації поєднання хелатних добрив зі стимуляторами росту, чи прийомами агротехніки [1, 2, 4-7].

Мета досліджень.

Метою для проведення досліджень є вивчення впливу дії та взаємодії хелатних добрив і стимуляторів росту на врожай та його якісні показники сорту Мерло в умовах ТОВ «Рем» Ренійського району Одеської області з-за умови інтенсивного ведення культури на фоні крапельного зрошення.

Методика проведення досліджень.

В дане дослідження входило 12 варіантів зміст яких відображено у таблицях 1 і 2. Варіанти 2-12 були проведені на фоні захисту рослин, що застосовувався у контролі.
Дослідження проводили на насадженнях сорту Мерло клон В3, щеплених на підщепі БЧР SО4, зі схемою садіння 3x1,25 м протягом 2009-2010 років. Формування - двоштамбовий, двосторонній горизонтальний кордон з висотою штамбу 80 см на одно- площинній вертикальній шпалері. Досліди закладалися у трьохразовій повторності по 5 кущів у кожній. Кожна повторність займала один ряд. Обприскування проводили ранцевим обприскувачем. Облікові кущі відбиралися одного віку, однакові за силою росту і навантаженням пагонів, які мають сусідні рослини з боку ряду та між рядами. Між дослідними ділянками виділяли захисну зону з двох рядів та в ряду з 5 кущів.
Позакореневе підживлення стимуляторами росту та хелатними добривами проводили у такі фази: перше - перед цвітінням (утворення 13-14 повноцінних листків на пагоні); друге - при досягненні ягід розміри горошини (утворення 17-19 повноцінних листків на пагоні).
Окремо по сортах і варіантах досліду проводили обліки та спостереження прийняті у виноградарстві.
Агротехнічний фон дослідів на фоні крапельного зрошення, прийнятий відповідно агроправил для конкретного району. Основні результативні показники оброблені за допомогою дисперсійного аналізу [3].

Обговорення результатів.

Аналізуючи вплив позакореневого підживлення кущів хелатними добривами і стимуляторами росту на біометричні показники за 2009-2010 роки (табл. 1) по сорту Мерло можна сказати, що біометричні показники виноградного куща суттєво різнилися між собою, так об’єм однорічного приросту в контрольному варіанті склав лише 970,9 см3 тоді, як у варіантах з використанням стимуляторів росту цей показник був вищий на 285,2 см2 у варіанті з використанням стимулятору Вимпел і на 33,2 см2 у варіанті з використанням стимулятору Епін. У варіантах з використанням хелатних добрив об’єм однорічного приросту був вищим на 189,3 і 162,4 см2, відповідно. Що ж стосується проміжних варіантів, де використовували бакову суміш стимуляторів і хелатних добрив, то тут спостерігається наступна тенденція: при взаємодії стимулятору Вермісол з хелатними добривами спостерігається зменшення об’єму однорічного приросту по відношенню до окремого використання цих препаратів, що може бути пов’язано з несумісністю діючих речовин, бо за окремого їх використання цей показник вищий.

Таблица 1

Біометричні показники розвитку кущів винограду сорту Мерло (середнє за 2009-2010 р.р.)

Таблиця 2
Кількісні та якісні показники врожаю сорту Мерло (середнє за 2009-2010 р.р.)

Аналізуючи площу листової поверхні в середньому за 2009-2010 роки видно, що в контрольному варіанті цей показник склав 4,03 м2, тоді як у варіантах з використанням стимуляторів росту цей показник більший на 0,48 м2 -у варіанті з використанням Епіну і на 0,58 м2 у варіанті з використанням Вимпелу, тоді як стимулятор Вермісол мав проміжний характер. Що ж стосується хелатних добрив, то підвищення площі листкової поверхні по відношенню до контрольного варіанту також є істотним і перевищує контроль на 0,84 м2, тоді як між самими хелатними добривами різниці не існує. Сумісне використання хелатних добрив та стимуляторів росту за впливом на площу листкової поверхні також перевищує контрольний варіант і є математично доведеним (НІР05=0,17 м2), хоча синергізму між речовинами не спостерігається, а по відношенню до хелатних добрив видно навіть деяке зменшення, причому з табличних даних бачимо, що дію хелатних добрив зменшували стимулятори росту у всіх шести варіантах.
Аналізуючи такий показник як кількість врожаю на 1 м2 листя, стає зрозумілим, яким чином препарат впливає на рослину. Так, у контрольному варіанті цей показник дорівнює 0,97 кг, тоді як у варіантах з використанням стимуляторів росту був меншим на 21 г при використанні Вимпелу і на 36 г - при використанні Епіну, а при використанні Вермісолу цей показник істотно не відрізнявся від контролю. При використанні хелатних добрив зі стимуляторами росту цей показник перевищує контроль в різних варіантах на 30-84 г. З цього можна зробити висновок, що сумісне використання хелатних добрив і стимуляторів росту більше впливає на площу листкової поверхні обмежуючи її, тоді як вплив на врожай є меншим.
Характеризуючи кількісні та якісні показники врожаю в середньому за 2009-2010 роки можна сказати, що середня маса грона у контрольному варіанті склала 111,8 г, тоді як при застосуванні стимуляторів росту вона була більшою на 23 г, а у варіантах з використанням хелатних добрив була більшою на 9-13 г, тоді як НІР05 складає 6,8 г. У варіантах з сумісним використанням хелатних добрив та стимуляторів росту середня маса грона була вищою за контрольний варіант на 9 г, за виключенням варіанту стимулятор Вимпел + добриво Еколіст, де вона була вищою на 23,43 г, хоча цей факт був пов’язаний з тим, що в цьому варіанті у порівнянні з іншими розвинулася менша кількість грон на кущ. Якщо ж проаналізувати врожай у перерахунку на один гектар, то тут спостерігається наступна тенденція: у контрольному варіанті врожайність склала 11,071 т/га, тоді як у варіантах з використанням стимуляторів росту вона була вищою на 1,5-1,9 т в залежності від варіанту, а у варіантах з використанням хелатних добрив цей показник був вищим на 1-1,2 т. Що ж стосується варіантів з сумісним використанням хелатних добрив та стимуляторів росту то тут порівнюючи врожай з контролем видно, що він є вищим на 0,52-1,5 т, тоді як порівнюючи ці варіанти з окремим використанням як хелатних добрив, так і стимуляторів росту, то сумісне використання має меншу прибавку врожаю.
Аналізуючи кислотність можна сказати, що в контрольному варіанті вона склала 6,92 г/дм3 і була найвищою з усіх варіантів, тоді як найнижчу кислотність мав варіант стимулятор Вимпел + добриво Еколіст - 5,92 г/дм3. Якщо порівнювати кислотність між варіантами, де використовувались хелатні добрива і стимулятори росту то вона несуттєво коливалась між ними.
Цукристість в контрольному варіанті в середньому за два роки склала 215 г/дм3, тоді як у варіантах з використанням хелатних добрив цей показник був вищим на 1,7-1,95 г/дм3, а з використанням стимуляторів росту на 0,6-1,6 г/дм3 при НІР05=0,44 г/дм3, також в деяких варіантах сумісного використання хелатних добрив та стимуляторів росту спостерігається синергізм в накопиченні цукрів - Стимулятор Вимпел + Добриво Еколіст і Стимулятор Епін+ Добриво Еколіст.

Висновки. Узагальнюючи наведені дані можна сказати, що використання добрив та стимуляторів росту є доцільним, так як покращує якісні та кількісні показники врожаю на досліджуваному сорті.