М. В. Волкова,
молодший науковий співробітник,
Н.А. Якушина, доктор сільськогосподарських наук, професор
Національний Інститут Винограду і Вина «Магарач»
ОЦІНКА СТАНУ ПОПУЛЯЦІЇ ВИНОГРАДНОГО ПОВСТЯНОГО КЛІЩА ПО ЗОВНІШНІМ ОЗНАКАМ ЕРІНЕУМІВ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАХИСТУ ВИНОГРАДНИКІВ
Вступ. Фенологічне спостереження за розвитком популяції виноградного повстяного кліща (Eriophyes (Colomerus) vitis Pgst.) ускладнено, у зв’язку з тим, що розвиток усіх стадій проходить під покривом галів (ерінеумів), що утворюються в результаті розростання тканини листка в місцях пошкодження кліщем. Тільки в момент розселення на нове листя кліщ стає вразливим до впливу зовнішніх факторів, у тому числі до дії контактних акарицидів. Тому найбільш ефективний захист від виноградного повстяного кліща – саме під час його масової міграції та розселення на нове листя, до початку утворювання ерінеумів. Відомо, що процес розвитку популяції кліща пов’язаний зі зміненням тканини листа в місцях заселення [1]. Погіршення умов живлення, огрубіння тканини і підсихання ерінеумів, а також збільшення колонії примушує кліща переходити на більш молоде листя [2]. Змінення ерінеумів супроводжується візуальними ознаками: зміненням забарвлення та структури. Розвиток ерінеуму складає 25-30 днів [1]. У літературі описано 4 етапи розвитку ерінеуму [3]. Ми пропонуємо більш роздрібнену шкалу змінення морфологічних характеристик ерінеуму і наводимо пов’язані з ними стадії розвитку виноградного повстяного кліща, а також його природних хижаків, облік яких необхідно проводити при складанні схеми захисних заходів для науково обґрунтованого екологізованого захисту винограду. Надана шкала може бути використана фахівцями при встановленні строків застосування акарицидів проти даного шкідника, що дозволить екологізувати захист виноградних насаджень і підвищити його ефективність і раціональність, вилучаючи додаткові обприскування хімічними засобами захисту рослин та оптимізуючи строки їх застосування.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на Південному березі Криму на базі промислового винограднику ДП «Лівадія» на протязі 5 сезонів вегетації в 2006-2010 рр., використовуючи методики вивчення рослиномешкаючих кліщів [4, 5], на сортах з опушеною та гладкою поверхнею листка (Каберне-Совіньон, Мускат білий, Аліготе та ін.). Фотографії, що представлені в статті, зроблені автором (М.В. Волковою).
Результати досліджень. На основі багаторічних досліджень встановлено, що по зовнішнім ознакам ерінеумів виноградного повстяного кліща можна оцінити етап розвитку його популяції і передбачити початок масової міграції і розселення на нове листя.Етапи розвитку ерінеуму та особливості біології виноградного повстяного кліща і його природних хижаків:
1 етап – поява ерінеумів у вигляді білого «опушення», як правило, на нижній поверхні молодих листків у місці пошкодження кліщем, рідше – на верхній поверхні (рис.1, 2). На відміну від ураження збудниками оїдіуму, мілдью, опушення в місцях пошкодження кліщем не можливо стерти з поверхні листка. Поява ерінеумів свідчить про розселення кліща на молоде листя і початок живлення.
2 етап – втискування поверхні листка в місцях утворення ерінеумів і ущільнення білої повстини (рис. 3). Ерінеуми, як правило, поодинокі, до 0,5 см у діаметрі. Імаго кліща, що розселилися, харчуються всередені створених поглиблень.
3 етап – змінення білого кольору повстини в ерінеумах на палевий, світло-коричневий (рис. 4). Повстина щільна. Поодинокі ерінеуми розростаються, часто вкриваючи листову поверхню суцільною повстиною. На цьому етапі імаго кліща продовжують харчуватися всередині ерінеумів і починають розмножуватись. З’являються нові генерації кліща, які харчуються в цьому ж ерінеумі. За нашими спостереженнями з початку розмноження кліщів всередині ерінеуму до початку масового розселення зі старіючого галу проходить 15-20 днів. У цей час в ерінеумах часто спостерігали парування хижих кліщів фітосейїд, яйцекладки хижої галиці, кліщів стігмейїд і фітосейїд, а також конкурентного фітофага – садового павутинного кліща. Наприкінці сезону вегетації листя відростаючого верхнього ярусу часто заселюють два фітофаги – виноградний повстяний і садовий павутинний кліщ (рис. 5).
4 етап – старіння ерінеуму та потемніння повстини до ржаво-коричневого кольору (рис. 6). Повстина меньш щільна. Кількість кліща збільшується. На поверхні ерінеуму при збільшенні в 400 разів помітні рухливі особини. Цей етап передує початку масової міграції кліща зі старого ерінеуму та заселенню нового листя (молоде листя відрастаючого верхнього ярусу, пасинкі). На цьому етапі кліщі стають легко доступними і приваблюють багатьох хижаків. Стають багаточисельними хижі клопи оріуси, кліщі фітосейїди та стігмейїди, активно хижачать личинки галиці.
5 етап – повстина ерінеуму темно-коричневого кольору з червоним відтінком, пухка, починає висихати. Кліщі активно пересуваються з ерінеумів по поверхні листка. Спостерігається масова міграція кліщів (рис. 7). На дні ерінеуму помітні загиблі особини старих генерацій. В старих галах продовжують харчуватися хижаки. Личинки хижої галиці заляльковуються. Павутинні кокони галиць розкидані по поверхні листка в повстині ерінеумів.
6 етап– повстина темно-коричневого кольору з червоним відтінком, усохла. Тканина листка всередині ерінеуму темна, некротична. Спостерігається розвиток сапрофітної мікобіоти і поява кліщів міксофагів (Pronematidae, Tarsonemidae). Живих особин виноградного повстяного кліща в ерінеумах, як правило, вже не має. Кількість хижаків значно знижується. Залишаються кокони галиць, з яких подалі вилітають імаго.
В умовах південнобережної зони Криму на протязі сезону вегетації, як правило, спостерігали 4 основні міграції виноградного повстяного кліща на нове листя – масове розселення кліщів та заселення відростаючого молодого листя, що приводить до утворення ерінеумів: 1) навесні – з початку травня, після виходу кліщів із місць зимівлі (рис. 8), що відповідає фенологічній фазі «розпускання 1-3 листка» (фаза 11-13 за шкалою ВВСН (2001) [6]); 2) влітку – з кінця червня, у фазу «скупчення ягід (збільшення молодих ягід, зникнення залишків квітів)» або у фазу «збільшення ягід до розміру з дрібну горошину і початку повисання грон» (71-73 фази); 3) з другої половини серпня, у фазу «забарвлювання ягід» (83 фаза); 4) восени, з середини вересня, у фазу «скінчення дозрівання лози і початку знебарвлювання листя» (91-92 фази). Необхідність і уточнення строків літніх обприскувань визначаються за результатами фітосанітарного обстеження насаджень.
У зв’язку з тим, що саме під час масової міграції шкідника спостерігається найбільша кількість корисних хижих кліщів та комах – його природних ворогів, при проведенні захисних засобів проти виноградного повстяного кліща необхідно ретельно вибирати акарициди, що за рекомендаціями виготовлювачів не впливають на розвиток корисної ентомо- і акарофауни.
ВИСНОВКИ
Таким чином, оптимальними строками для проведення захисту від кліща є періоди весняної та літніх міграцій, яким передують зміни в розвитку ерінеумів, а саме: потемніння кольору повстини до ржаво-коричневого відтінку, її розпушення та висихання (4 і 5 етапи розвитку ерінеумів по наведеній шкалі). Про масову міграцію кліщів насамперед свідчить їх численна поява на поверхні старіючих ерінеумів.
По результатам проведених досліджень на південному березі Криму початок весняної міграції виноградного повстяного кліща співпадає з фенологічною фазою «розпускання 1-3 листків на пагоні» - з початку травня. Літні міграції співпадають з фазами «скупчення ягід (збільшення молодих ягід, зникнення залишків квітів)» або «збільшення ягід до розміру з дрібну горошину і початку повисання грон» (71-73 фази) – з кінця червня, «забарвлювання ягід» (83 фаза) – з другої половини серпня, «скінчення дозрівання лози і початку знебарвлювання листя» (91-92 фази) – восени, з середини вересня.
ЛІТЕРАТУРА
1. Мальченкова Н.И., Чубинишвили Ц.И. Акарокомплекс виноградной лозы. – Кишинев: Штиинца, 1980. – 104 с.
2. Клещи – вредители винограда и меры борьбы с ними. – Симферополь: Таврия, 1975. – 17 с.
3. Мальченкова Н.И. Виноградный клещ – Eriophyes vitis Pgst. – Известия АН МССР. – 1964. – №1. – С. 23-27.
4. Кузнецов Н.Н., Силаков В.В. Определение хищных клещей и их использование в биологической борьбе с клещами – вредителями виноградниуов в Крыму. – Ялта: Адонис, 2001. – 16 с.
5. Методические рекомендации по изучению растительноядных клещей. – Ялта: НБС, 1986. – 48 с.
6. Growth stages of mono-and dicotyledonous plants. BBCH Monograph/ Edited by Uwe
Meier/ Federal Biological Research Centre for Agriculture and Forestry. 2. Edition. – 2001. – 158 р. – Р. 91-93.
