СТРОКИ І ТЕХНІКА ОБРІЗУВАННЯ
Обрізування виноградної лози провадиться після закінчення сильних зимових морозів, тобто приблизно в кінці лютого — середині березня. Запізніле обрізування призводить до того, що лоза «плаче», і отже, втрачає поживні речовини. Однак лозу, забезпечену поживними речовинами, пізнє обрізування серйозно не ушкоджує.
Обрізують лозу ножицями, а якщо треба відрізати товсте дерево, то користуються пилкою. Однорічне дерево обрізають, залишаючи над вічком виступ 1 см. Сам зріз має йти навскіс з того боку, на якому розташоване вічко. При щедрому соковиділенні такий зріз захищає вічко від заливання його соком (рис. 24).
Зріз із занадто малим виступом над вічком, який практикують при обрізуванні фруктових дерев, для винограду непридатний, бо може призвести до засихання вічка. Обрізуючи плодоносне дерево, вусики і пасинки (неплодоносні пагони) знищують.
Дворічне і старше дерево зрізують рівненько ножицями або пилкою, уникаючи великих площ зрізу, бо саме на великих зрізах виникають великі тріщини, які призводять до всихання дерева. Рани при великих площах зрізу не загоюються. Порівняно великі рани від зрізування пилкою з метою дезинфекції можна покривати деревною смолою чи деревним дьогтем. Стару, відмерлу кору, під якою ховаються шкідники, під час обрізування знімають і спалюють.
Рис. 24. Правильний зріз над брунькою однорічного молодого дерева.
