Для того щоб пагони добре розвивалися протягом першого року, особливо важливо здійснювати такі заходи: доглядати за грунтом, включаючи зрошення; проводити боротьбу з шкідниками; підв'язувати лозу до опори.
Старанний догляд за грунтом — це насамперед покриття місця садіння і грунту біля нього компостом, перегноєм чи іншим матеріалом, багатим на гумус. Слід також знищувати бур'яни, постійно дбати про те, щоб не садити овочів і квітів у безпосередній близькості від молодого винограду, бо вони забирають з грунту воду і поживні речовини, пригнічують виноград і збільшують небезпеку захворювання на пероноспороз.
Під час посухи перевіряють вологість грунту. У грунтах біля сонячних стін, особливо коли над ними звисають ще дахи будинків, вологи менше, ніж на відкритих місцях. Тому тут виникає потреба у зрошуванні. Щоб полити виноград, знімають покриття з місця садіння, навколо лози проводять неглибоку борозну (утворюють лунку), куди і заливають воду. Після того як вода увібралася грунтом, місце поливання посипають сухою землею і знову накладають покриття. Протягом літа поливи повторюють залежно від потреби.
Обприскувати грунт і молоді пагони водою з лійки чи із шланга недоцільно і неправильно. Адже це, з одного боку, прискорює випаровування вологи, а з другого — призводить до ушкодження винограду пе-роноспорою.
Якщо грунт не покривати, то його треба час від часу розпушувати, щоб він був пухким і не заростав бур'яном. Особливо потрібне розпушування після сильного дощу, воно запобігає утворенню на поверхні грунту кірки. Непокритий грунт треба поливати частіше, ніж покритий.
Удобрювати молодий виноград гноївкою не можна, бо це призводить до перенасиченості грунту азотом і як наслідок цього — до губчастості пагонів, поганого визрівання дерева, до послаблення морозостійкості і посилення схильності до захворювання на пероноспору.
Боротьба з шкідниками молодого винограду — це передусім захист рослин від пе-роноспори (див. Грибні захворювання, с. 125). Хоча ця хвороба поширена, як правило, тільки у виноградниках, але вона може уражувати і пагони молодого шпалерного винограду, бо самі вони і їхні листочки на першому році життя знаходяться безпосередньо над поверхнею землі, яка є джерелом первинної інфекції.
З метою профілактики захворювання молодий виноград невдовзі після того, як почали рости пагони, раз на тиждень обробляють органічним фунгіцидом, а пізніше влітку аж до серпня — обприскують розчином мідного купоросу. Слід зважати і на можливість ураження оїдіумом (див. Грибні захворювання, с. 122).
Рис. 11.
Молода лоза
у перше літо
після посадки.
Щоб виростити міцну виноградну лозу, для дальшого розвитку залишають тільки один добре розвинений і найзручніше розташований пагін. Решту пагонів виділяють невдовзі після того, як вони почали рости. Але перед тим, як відрізувати зайві пагони, треба старанно закріпити пагін, що залишається. Його прив'язують до опори так, щоб він вився. Таке укріплювання відповідає природному розвиткові лози, запобігає частому утворенню пасинків, зменшує ймовірність захворювання на пероноспороз. Пасинки знищують, поки вони ще малі. Зрізувати верхівку пагона не рекомендується (рис. 11).
Вирощуючи щеплений виноград, пізно влітку розкривають захищене місце безпосередньо біля лози. Якщо прищеплена культурна лоза пустила корінці, то їх відрізують. Готуючись до зимівлі, для захисту від холодів нижні вічка пагонів щепленого і нещепленого винограду вкривають землею. Грунт там, де він не покритий, перекопують. Місце садіння залишають покритим і, якщо потрібно, ще покривають матеріалом, багатим на гумус. Добрий догляд за лозою протягом першого року — запорука не тільки здорового і міцного розвитку, а й раннього плодоношення.
