Щорічне обрізування плодоносного дерева зумовлює ріст бічної деревини. З кожним роком воно дедалі товстішає і стає більш сукуватим. Плодоносне дерево все далі відходить від стовбура і багаторічних гілок і не вміщується на відведеній для нього площі. Крім того, ускладнюється постачання рослини поживними речовинами. І як наслідок всього цього — пагони стають менш міцними і плодоносними, погіршується якість винограду.

Омолоджування

Рис. 25. Омолоджування старого бокового дерева, що далеко відійшло від стовбура.

На цій стадії розвитку рослини дуже доречним є омолоджування (оновлення) старого бічного дерева. Для цього його обрізують до того однорічного пагону, що росте найближче від стовбура чи багаторічної гілки. Обрізують і однорічний пагін, залишаючи на ньому 1—2 вічка, які дадуть початок дальшому розвитку плодоносного дерева (рис. 25).
Крім плодоносного дерева, інколи необхідно оновлювати стовбур і рукави. Це буває тоді, коли вони переросли відведену їм площу, або тоді, коли внаслідок сильного обмороження чи здичавілості лози вони дуже збідніли, замиршавіли і порідшали. У таких випадках їх зрізують на молодий пагін, що росте з старого дерева, а сам молодий пагін обрізують коротко на два вічка, з яких утворюється далі стовбур чи розвиваються, заповнюючи прогалини, нові рукави.
Інколи цінні сорти виноградної лози навмисне омолоджують передчасно. Доцільно за кілька років до такого омолоджування виростити із старого дерева пагони запасних рукавів, а потім старі рукави знищити. Не слід омолоджувати хворобливі і слаборослі лози. Набагато вигідніше посадити молоді, здорові лози, які вже через кілька років даватимуть добрі врожаї.
Часто після значного обмороження, що являє собою природне і в цьому розумінні слова бажане оновлення виноградної лози, з частини стовбура, яка знаходиться у грунті, а також з надземної його частини і гілок інтенсивно відростають і за рік добре розвиваються довгі пагони. З цих пагонів залишають стільки, скільки необхідно для новоутворення форми і для живлення лози. Однак, маючи справу із щепленою лозою, треба стежити за тим, щоб після обмороження не пішли у ріст пагони прищепи, які розвиваються із підземної частини штамба. Взагалі зайві пагони слід вчасно вирізувати, щоб краще могли розвиватися ті пагони, які ми залишили.
Якщо виноград росте швидко, то ніжні пагони його пригнічуються. Тому, щоб якомога швидше знову заповнити площу, яку займала шпалера, певну кількість пагонів розвивають до різної висоти і згинають, щоб наступного року утворити нове плодоносне дерево. Літні пагони наступного року повинні мати достатньо простору для свого розвитку, тому відстань між пагонами має бути достатньою, не менше ніж 75 см.
Старе відмерле дерево спилюють щонайпізніше під час наступного обрізування до здорових пагонів. У наступні роки за допомогою молодих пагонів можна знову сформувати таку ж шпалерну форму, якщо вона себе виправдала.

Омолоджувати неправильно вирощувану або запущену, здичавілу шпалерну лозу треба завжди рішуче. Здорові лози навіть у старшому віці добре переносять значне обрізування. Завжди краще вирізати більше старої деревини, ніж це видається, на перший погляд, необхідним. Після цього легше й правильніше вдається сформувати потрібну шпалерну форму.