В.В. Лутак, здобувач Закарпатський институт агропромислового виробництва УААН
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИНОГРАДАРСТВА В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Проаналізовано стан виноградарства Закарпаття. Запропоновані перспективні напрямки ведення виноградарства в області: культивування комплексностійких сортів винограду і поступовий перехід до екологічного виноградарства.
Виноградарство Закарпаття завжди було важливою галуззю агропромислового комплексу. Традиційно займаючи незначні площі земель під виноградниками, ця галузь сільського господарства визначала зайнятість значної частини населення регіонів області, його добробут та рівень соціально-економічного розвитку.
Аналізуючи існуючий стан виноградарства Закарпаття слід зазначити, що тут за останні роки домінують кризові явища. Серед них - скорочення площ виноградних насаджень європейських сортів різного напрямку використання в господарствах державної форми власності, зростання середньорічного виробництва винограду в основному за рахунок культивування в господарствах населення високоврожайного сорту низької якості Ізабелла і подібних до нього сортів (Делавар, Отелло, Ноа), перевага темпів корчування виноградників над закладкою молодих насаджень, зменшення обсягів вирощування посадкового матеріалу, особливо кореневласних саджанців; зайнятість значної частини площі земель (30%) під виноградниками гранично допустимого віку (30 і більше років) із середньою зрідженістю кущів у межах 35-60%.
А.М. Авідзба і Н.М. Павленко у своїх дослідженнях зазначають, що гранично допустимою вважається зрідженість виноградних насаджень на рівні 5%. Якщо зрідженість перевищує цей рівень, то ремонт і подальша експлуатація винограднику економічно не вигідні [1].
По даним Головного управління статистики України в Закарпатській області [4], з 1990 по 2006 рр. загальна площа виноградних насаджень скоротилася з 7,6 до 2,7 тис. га, тобто майже в 2,5 рази. У сортовій структурі виноградників частка столового винограду складає менше 6%, а технічних сортів - від 10 до 15%, тоді як ізабельні сорти займають 80% від загального сортового складу насаджень. Середня врожайність виноградників за період 2001-2005 рр. становила тільки 65,18 ц/га, а в 2006 р. скоротилася майже в 6 разів і склала 11 ц/га. За такого стану виноградників ведення виноградарства в області є збитковим і потребує реорганізації галузі. Постає проблема пошуку засобів вирішення завдань процесу реорганізації, серед яких - покращення існуючого сортименту насаджень як омолодженням районованих, так і садінням нових сортів, стійких до комплексу негативних для виноградної рослини факторів довкілля (холоду, посухи, хвороб, шкідників та ін.), зменшення рівня навантаження на природні екосистеми хімічних засобів захисту рослин, підтримування і покращення відповідного рівня родючості грунтових біогеоценозів за рахунок використання добрив природного походження (компости, сидерати) і поступової відмови від мінеральних; розширення виробництва і реалізації екологічно чистої продукції виноградарства для потреб населення.
Для реалізації таких планів, перш за все, необхідні значні грошові вкладення, які дадуть змогу розширити існуючі і закласти нові площі виноградників комплексностійких сортів, культивування яких в грунтово-кліматичних умовах Закарпаття вирішить ряд актуальних для галузі завдань, зокрема отримання екологічно чистого продукту харчування (свіжого винограду) і винопродукції за рахунок ведення і розвитку екологічного виноградарства і виноробства.
Екологічне виноградарство має декілька напрямків, серед яких інтродукція і селекція сортів з підвищеною зимостійкістю, що дозволить не укривати лозу для зимівлі, зменшити або повністю ліквідувати пестицидне навантаження на рослину, врожай, грунт і воду. В ряді країн розпочата програма по вирощуванню столового, екологічно чистого винограду під назвою «Екологічний виноград». Технологія виключає використання мінеральних добрив і обробіток отрутохімікатами [1].
У третьому тисячолітті людство все більше звертає увагу на використання екологічно безпечної продукції виноградарства і виноробства, яка має високі харчові, дієтичні і лікувально-профілактичні властивості. По даним МОВВ (Міжнародної організації виноградарства і виноробства), на сьогодні доля такої продукції в світі зростає. Не дивлячись на високу ціну, попит на продукцію цієї категорії зростає в Австралії, Угорщині, Німеччині, Іспанії, Італії, Франції, Португалії, Росії, США та інших країнах, а площі і кількість підприємств, що займаються екологічним землеробством, збільшуються. До прикладу: в Європі (станом на 2003 р.) площі екологічних виноградників становили 1,9% від загальних площ, а в таких країнах, як Австрія, Франція і Німеччина, спостерігається приріст таких площ, що свідчить про перспективність даного напрямку у виробництві продукції винограду і вина.
Екологічне виноградарство передбачає відновлення, збереження і підвищення природної родючості грунтів за допомогою щорічної зміни вирощуваних культур і обробітку грунту, поступову відмову від хіміко-синтетичних добрив, вирощування здорових, стійких рослин без використання фунгіцидів, зниження рівня забрудненості водойм і грунту за рахунок відмови від нітратів, фосфатів і засобів захисту рослин [3]. Таким вимогам відповідає вирощування винограду комплексностійких сортів.
Стійкі сорти винограду мають підвищені потенціальні можливості до плодоношення [5]. Практично всі комплексностійкі сорти володіють широким адаптаційним потенціалом. Впровадження комплексностійких сортів не тільки знизило б пестицидне навантаження на навколишнє середовище, затрати трудових і енергетичних ресурсів, а й забезпечило б значну незалежність вирощування винограду від негативних явищ природи [2].
На сьогодні в Закарпатській області посадки комплексностійких сортів винограду складають 3- 5% від загальної площі всіх виноградників. Основні площі даних сортів технічного напрямку використання, розміщені переважно в господарствах державної форми власності, зокрема в колекції Закарпатського інституту агропромислового виробництва на площі 0,1 га і в господарстві ДП «Радгосп «Виноградівський» на площі біля 5,0 га. Серед них такі сорти, як Аврора Магарача, Антей магарачський, Біанка, Первенець Магарача, Подарунок Магарача, Цитронний Магарача. Станом на вересень 2007 р., згадані сорти дали повноцінний врожай (середній - 1,7 кг з куща, перерахунковий з гектара - 38,9 ц). На колекції по досягненні сортами плодоносного віку, проводили тільки два профілактичні обприскування від поширених у даній зоні виноградарства грибних хвороб, не вносили гербіциди і мінеральні добрива. Комплексностійкі сорти столового напрямку використання, розміщені у більшій мірі в господарствах населення і теж дають високі врожаї при дотриманні відповідного рівня ведення культури (зроблені власні висновки на основі опитування населення). У найближчому майбутньому лабораторія виноградарства Закарпатського інституту АПВ має намір рекомендувати підприємствам різних форм власності, які займаються вирощуванням винограду і виготовленням вина, перейти на вирощування комплексностійких сортів у промислових масштабах, що значно зменшить затрати на придбання засобів захисту рослин та частоту їх використання, затрати матеріальних і енергетичних ресурсів. Це, у свою чергу, відповідає принципам ведення екологічного виноградарства і дозволить отримувати якісний екологічно чистий врожай та винопродукцію, і збільшити попит на неї в населення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- Авидзба А.М., Паленко Н.М. Состояние мирового виноградарства и перспективные направления развития науки и техники в этой отрасли// Труды Научного центра виноградарства и виноделия «Магарач». — Ялта, 2001. — Т.3. - С.5-6.
- Голодрига П.Я., Усатов В.Т., Авидзба В.М. и др. Новые сорта, устойчивые к грибным болезням и филлоксере // Виноделие и виноградарство СССР. — 1986. — № 1. - С.23-25.
- Гугучкина Т.И., Якименко Е.Н., Панкин М.И. и др. Тенденции развития и основные положения экологического виноградарства в Европе и России // Захаровские чтения «Агротехнологические и экологические аспекты развития виноградовинодельческой отрасли»: Мат. научн.-практ.конф. — Новочеркасск: Изд-во ГНУ ВНИИВиВ им. П.Я. Потапенко, 2007. - С.36-39.
- Звiт про стан виноградарства в Закарпатськiй областi зв 2005 piк // Головне управлiння статистики Украiни в Закарпатськiй областi.
- Трошин Л.П., Свириденко Н.А. Пути совершенствования сортимента // Устойчивые сорта винограда. — Симферополь: Таврия, 1988. — С.18.
