Подушчаниця березова (Pulvinariabetulae [LJ Sign.)
На виноградних лозах трапляються різні, щитівки. Поширеною є щитівка, що має назву березової (смородинової) подушча-ниці.
Запліднені самки подушчаниці зимують на дворічному і трирічному деревах. Навесні вони виділяють подушчаний горбок, який переважує їхнє тіло назад і у який вони відкладають численні яєчка. Молоді щитівки, які вилуплюються із яєчок, переповзають на листя і висмоктують з нього соки.
Псевдощитівка (Lecaniumcorni Bouche)
Цей шкідник відомий ще під назвою малої подушчаниці, але ніяких подушчаних горбків для розмноження у них потомства він не виділяє.
Рис. 33. Закріплені на виноградній лозі псевдощитівки.
Молоді псевдощитівки сидять влітку переважно на внутрішньому боці листя. Перезимовують, як правило, на однорічному дереві. Навесні вони відшукують підхожі для себе місця на торішньому дереві, щоб добре на ньому укріпитися (рис. 33).
Червчик кленовий (чорний) борошнистий (Phenacoccus bystrix Bдr.)
Ці щитівки після зимівлі у щілинах кори виноградної лози, у щілинах рейок опори та ін. переповзають на пагони і листя. Самки окутуються воскоподібним мереживом, яке при великому скупченні самок нагадує ураження кров'яною попелицею.
Крім шкоди, якої завдає червчик висмоктуванням соків, додається ще й інше. Справа в тому, що червчик чорний борошнистий дуже щедро вкриває листя і ягоди своїми цукристими виділеннями, так званою медовою росою, на якій потім оселяються чорні гриби.
Ягоди і листя, уражені чорним грибом, мають такий вигляд, наче вони притрушені сажею. Асимілятивна діяльність і дихання їх порушені.
Боротьбу з цим шкідником ведуть звичайними у садівництві способами і засобами, а саме: перед розпусканням бруньок обприскують 0,5%-ним концентратом гедоліту або 0,5% -ним олео-вофатоксом. Причому дерево, лати і рейки опори треба обприскувати сильним струменем.