Содержание материала

Догляд за виноградною лозою, зокрема обрізування її, зелені операції над нею протягом літа — ці заходи щільно переплітаються. Вони мають гармонійно доповнювати один одного, підтримувати прийняте формування і сприяти правильному співвідношенню між ростом пагонів і плодоношенням їх. Мета обрізування виноградної лози полягає в тому, щоб, дбаючи про правильний розвиток рослини, сприяти підвищенню урожайності і поліпшенню якості ягід. Практика свідчить, що правильне обрізування позитивно впливає на ріст, плодоношення і якість винограду, в той час як неправильне — негативно. Так, занадто надмірне і довге обрізування плодоносного дерева зменшує величину виноградних ягід і вміст цукру в них. Воно призводить також до того, що пагони гірше розвиваються, погано визрівають і мають недорозвинені плодоносні вічка. Якщо ж обрізувати плодоносне дерево не так щедро і дещо коротше, то хоча й матимемо менше ягід, зате вони будуть більшими й якіснішими, а дерево буде міцнішим і визріватиме краще.

Слід пам'ятати, що, як уже зазначалось, виноградна лоза плодоносить, як правило, на однорічній деревині (дереві), яка розвивається на дворічному дереві. Тільки у виняткових випадках плодоносними бувають пагони, що виросли із старого дерева. Це трапляється, наприклад, після суворої, морозної зими, коли молодше дерево вимерзає.
Отже, обрізування провадимо для того, щоб виростити добре розвинене однорічне плодоносне дерево. При цьому, звичайно, слід враховувати особливості даного сорту винограду, його вік і стан, та як за ним доглядають. Враховувати також треба клімат і грунт.
Незважаючи на певні правила, які виробилися у культурі винограду, обрізування ні в якому разі не можна здійснювати недбало, поверхово. Значення обрізування в тому, що кожного року плодоносну деревину, яка дала врожай, зрізують, а натомість вирощують нове плодоносне і запасне дерево. Крім того, відрізують геть або зменшують кількість зайвих пагонів. Таким чином, утворюється молоде однорічне дерево. Отже, обрізування являє собою не що інше, як процес постійного омолодження виноградної лози. До більш радикального омолодження стовбура і рукавів вдаються лише в особливих випадках.
Є відмінність між обрізуванням пагона подовження шпалерного винограду і обрізуванням бічного дерева. Бічне дерево — це носій плодоносної деревини і пагонів заміщення.
З плодоносної деревини відростають плодоносні пагони. Плодоносним вважають однорічне дерево з 2—3 вічками (що відповідає короткому обрізуванню), з 4—7 вічками (що відповідає середньому обрізуванню) і з 8 і більше вічками (що відповідає довгому обрізуванню). У більшості сортів шпалерного винограду плодоносними є вже найнижчі вічка однорічних здерев'янілих пагонів. Тому такі сорти обрізують коротко. Сорти, які розвивають плодоносні пагони, починаючи з 4 чи з 5 вічка, наприклад, Ранній Лейпцігський і Синій Тролінгер, підлягають довгому обрізуванню. Середнє обрізування займає проміжне місце між коротким і довгим. До нього вдаються, коли обрізують сорти з середньою силою росту, і тоді, коли немає умов для короткого чи довгого обрізування.

Є сорти, які плодоносять як при короткому, так і при довгому обрізуванні. В основному до них застосовують коротке і середнє обрізування, але при сильному розвиткові їх у молоді роки можливе і довге обрізування.
Вирішальним для кількості і якості врожаю винограду є розвиток плодоносного дерева. Досить поширене неправильне уявлення, ніби найтовстіша деревина є найкращою. Надто товста деревина здебільшого погано визріла. Тим часом у середнього за товщиною, вузьковузлуватого і здорового дерева (воно краще визріло і на ньому краще розвинулися вічка), відростають гарні плодоносні пагони.
Призначення запасного дерева полягає в тому, щоб дати розвиток пагонам, з яких наступного року утвориться плодоносне дерево, як це маємо, наприклад, при довго обрізаній лозі.
Запасне дерево — це коротко, на 2 вічка обрізане (однорічне) дерево, яке виростає з дворічного дерева так само, як і дерево, що в цьому році плодоноситиме. В особливих випадках запасне дерево — це на 2 вічка обрізаний однорічний здерев'янілий пагін, що виріс із старого дерева. Запасне дерево завжди обрізують так, щоб воно мало не більш ніж 2 вічка. Інакше плодоносне дерево швидше відходитиме від рукавів і стовбура і його треба буде незабаром омолоджувати.
Щоб запобігти цьому, обрізане на 2 вічка запасне дерево розміщують під плодоносним деревом. Наступного року плодоносне дерево зрізують зовсім, а розміщене під ним уже не запасне, а плодоносне, дасть новий плодоносний пагін (див. Довге обрізування).