Прищипування верхівок літніх пагонів провадять для того, щоб у грона надходило більше поживних речовин, які без цієї зеленої операції і далі стимулювали б ріст пагонів. Ягоди внаслідок прищипування стають більшими і солодшими.
Рис. 27. Прищипування верхівок плодоносного пагона: а— перед прищипуванням; б— після прищипування (на пасинку, що утворився, залишають 2 листки).
Проте практика показує, що прищипуванням не завжди можна досягти поставленої мети, особливо якщо проводити його не досить вдумливо, поверхово. Це насамперед стосується широко відомого правила про те, що плодоносний пагін, мовляв, слід обов'язково прищипувати над другим чи третім листком, що росте над верхнім гроном. Це не завжди так. Слаборослі сорти, які дали щедрий урожай, наприклад, взагалі не прищипують, щоб забезпечити необхідну для утворення ягід кількість листя. А от для сильнорослих лоз, якщо пагони на них сидять щільно один біля одного, помірне прищипування верхівок після цвітіння виявляється необхідним, щоб до листя і ягід надходило більше світла і повітря. У цих випадках пагони прищипують (обрізують) не над 2—3 листком, а над 4— б листком, що росте над верхнім гроном (рис. 27).
Літні пагони, які наступного року будуть плодоносними, як правило, не прищипують. Неплодоносні літні пагони, які ми під час обрізування залишили, прищипують, якщо вони добре розвинені і довгі. Цим досягаємо більш раціонального використання поживних речовин і кращого утворення нижніх вічок.
