Содержание материала

Десертний виноград вирощують садоводи-любителі переважно на шпалерах біля будинків і в садах. Вирощування в оранжереях, яке і на сьогодні відіграє в Бельгії і Голландії значну господарську роль, для садовода-любителя не має такого практичного значення. Не має воно також значення і у виноградарських районах, придатних для вирощування десертного винограду. Через це й виникає дефіцит на столовий і десертний виноград, який може бути покритий тільки ввозом із країн, що славляться вирощуванням винограду, переважно з Болгарії, Румунії й Угорщини. Тим часом потреба харчування як складової здорового способу життя приведе до ще більшого попиту на виноград. Звідси випливають ті великі господарські завдання, що стоять перед виноградарством на шпалерах, а саме: інтенсивно використовуючи сонячні сторони будинків і огорож, а також теплі затишні місця в садах, досягти швидкого і значного зростання виробництва винограду, внести таким чином вклад в економію валютних запасів країни. Плодоносити виноград починає дуже рано, уже на другий чи на третій рік після посадки, і при задовільному догляді регулярно дає високі врожаї. Хоча розведення винограду на шпалерах насамперед задовольняє власні потреби садовода-любителя і його сім'ї, все-таки разом з поширенням любительського виноградарства розширюватиметься і коло споживачів. А якщо зважити на неминучі при високих врожаях надлишки винограду, що потраплятимуть до столу інших споживачів, можна вже говорити не тільки про розширення кола споживачів, а й про задоволення попиту. Ось чим обертається задоволення власних потреб садовода-любителя!
Особливе значення шпалерного виноградарства полягає в тому, що воно не обмежується тільки районами, придатними для вирощування винограду. За умови використання сприятливих місць і при правильному дому доборі сортів розведення винограду можливе і далеко за їх межами. Про це переконливо свідчать приклади вирощування винограду в горах на висоті 400 метрів і більше і в Північно-Німецькій низовині.
Колись виноград в Німеччині був широко розповсюджений; ще перед 30-літньою війною (1618—1648 pp.— ред.) його багато вирощували в Саксонії і Тюрінгії, у Бранденбурзі, Мекленбурзі і в районах, сусідніх з ними. Економічний занепад країни, важкі умови життя сільського і міського населення, викликані тридцятилітньою війною, конкуренція з іноземними виробниками вина та пива призвели до того, що виноградарство перемістилося у найтепліші, тобто у найсприятливіші для нього, райони. У районах колишнього виноградарства його з успіхом вирощували на шпалерах. Це треба мати на увазі, бо у містах і селах є багато незайманих місць, які можна було б використати для посадки виноградної лози і невдовзі після цього збирати великі врожаї високоякісного столового і десертного винограду. Шпалерне виноградарство в разі освоєння таких поки-що незайманих площ матиме неабияке народногосподарське значення.
Економічний ефект шпалерного виноградарства значний, але не менш важливі його естетичний ефект і декоративна роль. Добре доглянута шпалерна виноградна лоза — то окраса кожного будинку, кожного саду. Зовнішній вигляд вулиць, усього населеного пункту оживляють і прикрашають обвиті виноградом будинки й огорожі. Особливо в сільській місцевості виникає можливість поєднати корисне з прекрасним. Хати, сараї, інші господарські будівлі, паркан чи огорожа на подвір'ї і в саду, обсаджені виноградом, тішать око (табл. 1). А раннє плодоносіння і багатий збір віддячують людині сповна за затрачену працю.