УДК 634.84:634.852
І.О. Іщенко, доц. каф. садівництва і виноградарства, к.с.-г.н.;
В.О. Кожухаренко, аспірант каф. садівництва і виноградарства
Одеський державний аграрний університет, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 13
ПРОДУКТИВНІСТЬ СТОЛОВОГО СОРТУ ВИНОГРАДУ ВІКТОРІЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РЕЖИМУ ЗВОЛОЖЕННЯ*
В статті наведені дані вивчення продуктивності столового сорту Вікторія при різних варіантах зрошення. В результаті чого встановлено, що оптимальним способом зрошення для досліджуваного сорту є ґрунтове зрошення з одночасним підживленням поліфідом 2, що виражається у підвищенні врожаю та його товарності.
Ключові слова: столовий виноград, продуктивність, урожай, крапельне зрошення, підґрунтове зрошення, поліфід.
Забезпечення населення в достатній кількості столовим виноградом високої якості є актуальним виробничим питанням в умовах нашої країни. Як показує аналіз виноградного кадастру України за 2008 рік, частка столового винограду складає 15,6%, що є достатньо малим показником, а валовий продукт столового винограду не забезпечує й третини потреб ринку [1]. Такий стан справ на перший погляд може видатись достатньо дивним, так як робота з виведення нових високоякісних столових сортів проходить достатньо інтенсивно у всіх провідних наукових закладах, що забезпечують виноградовиноробну галузь. А широкий асортимент нових сортів винограду вітчизняної та зарубіжної селекції потребує вивчення поведінки сортів у конкретних мікрокліматичних умовах [2-4].
Досліди з вивчення росту, розвитку і продуктивності винограду сорту Вікторія (синонім Віва Айка) проводились в умовах СФГ «Вікторія» Татарбунарського району Одеської області протягом 2008-2010 років. Сорт щеплений на підщепі 804, схема садіння 3,0 х 1,5 м, формування двоплечий Гюйо, шпалера вертикальна одноплоскісна. Дослід проведено за наступною схемою: варіант 1 - контроль, без зрошення; варіант 2 - крапельне зрошення поверхневе; варіант 3 - грунтове крапельне зрошення; варіант 4 - грунтове крапельне зрошення разом із підживленням поліфідом 1 у складі NРК -19-19-19 і комплексом мікроелементів; варіант 5 - грунтове крапельне зрошення разом із підживленням поліфідом 2 у складі NРК - 4-15-13 і комплексом мікроелементів.
*Робота виконана під керівництвом д.с.-г.н., проф. Хреновськова Е.І.
Таблица
Основні показники розвитку та продуктивності столового винограду сорту Вікторія
Підживлення поліфідами проводили у два строки: перший перед цвітінням; другий - при розміри ягоди з горошину.
Дослід закладено у трикратній повторності по 15 кущів у кожній, методом рендомізації. Варіанти, де використовували підживлення поліфідами, закладали через два захисних ряди. Обліки, спостереження і аналізи
- прийняті у виноградарстві. Всі агрофітотехнічні заходи проводили одночасно. Агротехнічний фон насаджень
- у відповідності до агроправил даного району.
В результаті трьохрічних досліджень встановлено, що у всі дослідні роки у контрольному варіанті - без зрошення, рослини відрізнялись найменшою потужністю росту. Це проявлялось у меншому розвитку площі листової поверхні, яка була меншою за решту варіантів від 0,6 до 1,3 м2, окрім варіанту, де зрошення проводили за допомогою підгрунтової системи, але перевищення контролю над означеним варіантом незначне, так як склало 0,006 м2 при НСР05=0,19 м2 (табл.).
За показником розвитку листового апарату виділялись кущі у варіанті, де при під грунтовому зрошенні проводили підживлення добривом Поліфід 2. У даному варіанті в середньому за три роки площа листової поверхні перевищила контроль на 60%, а решту варіантів на 30-35%.
Накопичення однорічної деревини за варіантами досліду у всі три роки проходило аналогічно до розвитку площі листової поверхні, так найбільший об’єм однорічного приросту в середньому за три роки відмічений у варіанті, де при підгрунтовому зрошенні застосовували добриво поліфід 2, декілька менший об’єм деревини зафіксували у варіанті поліфід 1 при грунтовому зрошенні, на третьому за об’ємом місці є варіант крапельного зрошення, нижчі значення має варіант грунтового зрошення і найменшим розвитком лози характеризувалися рослини у контрольному варіанті.
Так як отримання урожаю є головню метою вирощування винограду, то такий показник, як «маса грона» саме у столового винограду відіграє дуже важливу роль. В залежності від товарного вигляду грона (ошатність, крупність, достатня щільність) будемо мати різний економічний ефект, тому майже всі агрозаходи, що використовуються при вирощуванні столових сортів винограду, спрямовані на підвищення маси грон та покращення їх вигляду, за рахунок формування у нашому випадку більш крупних ягід та більш виповнених грон.
За три роки досліджень найбільша маса грона була у винограду сорту Вікторія на всіх дослідних варіантах у 2009 р., який був найбільш сприятливим за метеорологічними умовами для розвитку виноградної рослини. Всі отримані прибавки маси грона суттєві, так як перевищують НСР05=9,46 г від 194,7 до 244,7 г, причому найвищі прибавки маси грона зафіксовані у варіантах грунтового зрошення та грунтового зрошення з підживленням рослин поліфідом 2 відповідно 650,2 та 670,1 г. Загалом, якщо підводити підсумок за три роки, в зазначених вище варіантах маса грона також була найвищою і суттєво перевищувала як контроль, так і решту варіантів.
2010 р. виявився достатньо складним для виноградарства в цілому, і це відобразилось як на біометричних показниках, так і на масі грона. Так в середньому, у порівнянні з 2008 та 2009 рр., маса грона знизилась на 50-187 г в залежності від варіанту досліду.
В середньому за три роки найбільша маса грона була у п’ятому варіанті - 638,47 г, нижча у 3-му варіанті - 596,47 г, незначно нижча з попереднім варіантом у четвертому - 589,13 г; 540,27 - у другому варіанті і лише 443,57 г - у контрольному варіанті, причому слід відмітити, що частка впливу варіантів на масу грона значна і склала в середньому за три роки 97,43%, лише 0,37% складає вплив повторень і 2,14% вплив неврахованих факторів.
Достатньо велика різниця маси грона при незначній різниці їх кількості, зумовила різну урожайність у варіантах досліду. Причому слід відмітити, що у 2009 та 2010 рр. у варіантах, які знаходились на зрошенні, а особливо з підживленням при однаковому залишеному навантаженні збільшилась кількість грон, що говорить про створення більш сприятливих умов для закладання ембріональних суцвіть.
Найкращим за величиною врожаю з куща виявився 2009 рік, так як прибавки у дослідних варіантах порівняно з контролем становили від 63 до 101 %, причому всі прибавки суттєві бо перевищують НСР05, що склала 0,3 кг.
В середньому за три роки величина урожаю з куща за варіантами змінювалась аналогічно до маси грона, а отже і в цьому випадку виділились варіанти грунтового зрошення з фертигацією поліфідом 2, урожай з куща склав 7,77 кг, що перевищує решту варіантів на 3,5-1,4 кг з куща.
Підводячи підсумок можна констатувати той факт, що будь яке зрошення в умовах Татарбунарського району забезпечує стійке збільшення потужності кущів винограду сорту Вікторія та їх врожаю. Крім цього слід зауважити, що крапельне зрошення є більш дієвим на розвиток вегетативних органів куща, а грунтове - на розвиток генеративних органів. Закономірно, що використання халатних добрив для підживлення винограду підвищує ефективність застосування зрошення та збільшує масу грон і урожай з куща винограду сорту Вікторія, тому спираючись на отримані експериментальні дані можна рекомендувати вирощування раннього сорту винограду Вікторія в умовах Одеської області на зрошенні (крапельному, а особливо грунтовому) з використанням для підживлення добрива поліфід 2.
