Содержание материала

Павутинний кліщик розвивається більш ніж на 200 видах культурної і дикої трав'янистої рослинності, кущів і деяких деревних порід. Він є небезпечним шкідником багатьох рослин, в тому числі й винограду, пошкодження якого кліщиком за останні роки зросли й набрали масового характеру.
Павутинний клішик ледве помітний для простого ока, він жовтуватий, іноді зеленуватожовтий, на спині дорослих особин є темні плями. Самка завдовжки 0,6—0,7 міліметра, самці трохи дрібніші. Дорослі кліщики мають 4 пари, а личинки —3 пари ніг. Кліщик названо павутинним, тому що місце на листку, на якому він живе і живиться, обплітає тонкою павутиною.

Павутинний кліщик
Мал. 9. Самка павутинного кліщика (дуже збільшено).

Зимують запліднені самки, які в середині осені червоніють і скупчуються (найчастіше
групами по кілька десятків особин) у різних затишних місцях (під відсталою корою штамбів і рукавів, у тріщинах стовпів, під груддям землі) у прикореневій шийці рослин. Такі групи почервонілих самок можна знаходити вже з середини жовтня.
Напровесні, в перші ж теплі, сонячні дні, самки переселяються на бруньки, які починають бубнявіти, залазять під їх лусочки, а потім — на листя, коли воно розпуститься. Селяться вони також на відростаючих бур'янах.
Незабаром після виходу з зимівлі самки починають відкладати яйця. Залежно від умов погоди і живлення самка може відкласти 100 і більше яєць. Яйця можна розглянути тільки під збільшенням, вони кулясті, з перламутровим блиском; їх самка прикріплює до волосків листка або до павутини.
Залежно від погодних умов яйця розвиваються в різні строки. Так, влітку у жарку,
суху погоду личинки виходять з яєць через 4—5 днів; при прохолодній, вологій погоді — через 10 і більше днів.
Листя, пошкоджене павутинним кліщиком
Мал. 10. Листя, пошкоджене павутинним кліщиком.

Виплодившись, личинки живляться і розвиваються в дорослих, і незабаром молоді самки відкладають яйця. Одне покоління — від яйця до яйця — розвивається в суху жарку погоду за 12—14 днів і до 20 і більше днів в умовах прохолодного вологого періоду. За сезон павутинний кліщик може дати в найбільш південних районах УРСР до 10, навіть. до 12 поколінь; чим далі на північ, тим: поколінь буває менше.

Наведені дані показують величезну плодючість павутинного кліщика, завдяки якій його кількість може в сприятливих умовах наростати за короткий строк до величезних розмірів.
Павутинний кліщик живе на нижньому боці листків і, живлячись, висмоктує з них клітинний сік. В результаті цього, а також під дією виділень, його слинних залоз листя втрачає вологу та хлорофільні зерна, порушується нормальна асиміляція листя, а також фізіологічні процеси рослини. Уражене листя жовкне, а в забарвлених сортів червоніє, потім, підсихаючи, набуває характерного бурого тютюнового забарвлення й осипається.
Під дією павутинного кліщика знижується на кілька процентів вміст цукру в ягодах, значно зменшується врожай, знижується загальний приріст куща і визрівання лоз. При середньому зараженні павутинним кліщиком кущ втрачає близько 10 процентів урожаю.
Звичайно найбільш раннє й інтенсивне зараження кущів павутинним кліщиком спостерігається по краях виноградних кварталів, уздовж доріг, а також у зріджених місцях всередині виноградника. Це зв'язано з мікрокліматичними умовами виноградника.
Кліщик оселюється майже на всіх сортах винограду, проте ряд сортів із середньою й малою опушеністю листя він заселює й пошкоджує особливо сильно. До таких сортів належать: Рислінг, Каберне-Совіньйон, Грецький рожевий, Сенсо, Серексія, Ркацителі, Аліготе, Фурмінт та ін. Шкода від павутинного кліщика зростає в жарку, суху погоду.

Заходи боротьби. Насамперед треба пам'ятати, що павутинний кліщик розвивається, особливо напровесні, на бур'янах. Через те, починаючи з ранньої весни і до кінця літа, треба систематично знищувати бур'яни як на самому винограднику, так і в його оточенні, де створюються вогнища кліщика і звідки він може потрапляти на виноградник.
Восени, перед укриванням винограду, для зменшення зимуючого запасу кліщика треба густо обприскувати кущі 5-градусним вапняно-сірчаним відваром (ІСО). Таке ж обприскування слід провести і ранньою весною, причому замість ІСО можна використати 6-процентний розчин емульсії карболінеуму.
Вапняно-сірчаний відвар готують так. На 10 літрів води беруть 3,2 кілограма молотої або подрібненої грудочкуватої сірки і 1,6 кілограма доброго негашеного або 3,2—4,8 кілограма гашеного чи низькоякісного вапна.
Насипавши в котел вапна, його гасять невеликою кількістю води. Відважену кількість сірки зсипають у вапно, що гаситься, розтирають до сметаноподібного стану, доливають рештою води і кип'ятять 70 хвилин, постійно помішуючи. У міру википання доливають води до початкового рівня. Доливати воду припиняють за 15 хвилин до кінця варіння. Рідина охолоджується і устоюється 2-~3 години, після чого обережно (щоб не потрапив осад, який залишається на дні котла) зливають її в дерев'яний посуд. Зеленуваточорний осад можна використати при варінні наступної суміші.

Добутий концентрований відвар називається маточним. Правильно приготовлений маточний відвар повинен мати темновишневий або оранжовочервоний колір. Якщо маточний відвар має яоножовтий колір з зеленуватим відтінком, то це значить, що вапно було поганої якості або недодержувались умови варіння. Такий розчин при обприскуванні може обпекти зелені органи кущів.
Для приготування робочого розчину маточний відвар перед застосуванням розбавляють водою до потрібної концентрації. Міцність відвару встановлюють, визначаючи питому вагу звичайним ареометром або ж у градусах ареометра Боме.
Розрахунки розведення водою маточного відвару ІСО різної вихідної концентрації для утворення робочого розчину потрібної міцності наведено в таблиці.
Для наступних весняних і літніх обробок можна застосовувати ІСО в концентраціях від 0,75 градуса до градуса; колоїдну сірку — 1,5—2 кілограми на 100 літрів води; 30-про-пентний концентрат тіофосу—100 грамів на 100 літрів води; доброю отрутою для обприскування є також ефірсульфонат у концентрації 300—400 грамів на 100 літрів води.
Треба твердо пам'ятати, що добрих наслідків можна досягти лише в тому разі, коли густо обприскувати нижній бік листків, де живе кліщик.
У першій половині червня проводиться обприскування виноградників, які торік були заражені павутинним кліщиком, а також місця, сприятливі для його масового розвитку, краї виноградних кварталів, вздовж доріг, а також на зріджених виноградниках.


Таблиця
Основні показники приготування робочого розчину ІСО для обприскування виноградної лози


Питома вага концентрованого ІСО

Кількість градусів за аерометром Боме в концентрації ІСО

Кількість літрів концентрату ІСО, яка потрібна, щоб вийшло 100 літрів робочої рідини

міцністю 5 градусів або з питомою вагою 1,036

міцністю 1 градус або 3 питомою вагою 1,006

міцністю 0,5 градуса або з питомою вагою 1,003

1,320

35

11,0

2,2

1,1

1,285

32

12,0

2,4

1,2

1,265

30

13,0

2,6

1,3

1,239

28

15,0

3,0

1,5

1,210

25

17,0

3,4

1,7

1,180

22

20,0

4,0

2,0

1,160

20

22,0

4,4

2,2

1,145

18

24,0

4,8

2,4

1,116

15

31,0

6,2

3,1

1,090

12

40,0

8,0

4,0

1,075

10

48,0

9,6

4,8

1,060

8

59,0

11,8

5,9

У липні — серпні виноградники обприскують негайно після виявлення павутинного кліщика на листях, не чекаючи поширення зараження та утворення вогнищ з пожовклим і побурілим листям та розповсюдження кліщика за межі цих вогнищ.
Застосовуючи колоїдну сірку, ІСО або тіофос, які не вбивають яєць кліщика, обприскування обов'язково повторюють через 7—10 днів.. Обприскування ефірсульфонатом, яке не вбиває самок кліщика, повторюють через 10— 12 днів. Найкраще . вживати комбіновані суміші ефірсульфонату з колоїдною сіркою або тіофосом чи ІСО у тих же самих концентраціях.
Колоїдну сірку, тіофос або ефірсульфонат можна добавити до бордоської рідини, приймаючи її за воду, якщо строки боротьби з павутинним кліщиком та мільдью збігаються.
ДДТ не вбиває павутинного кліщика й інших рослиноїдних кліщів, але воно дуже отруйне для багатьох видів хижих комах (сонечко, золотоочки та ін.), які, поїдаючи кліщика, дають цим велику користь. Отже, ДДТ, вбиваючи хижаків, цим самим сприяє масовому розмноженню павутинного кліщика.
Тому ДДТ на виноградниках не слід застосовувати. Якщо ж цей препарат використовується для боротьби з будь-якими іншими шкідниками, то обов'язково водночас з ДДТ треба провести обробку проти кліщика одним з вищезазначених препаратів.