Оїдіум (попелиця) є небезпечним захворюванням винограду. Збудник хвороби — грибок Оїдіум тукері.
На Україні ця хвороба поширена переважно в Криму. В окремі роки вона завдає значних пошкоджень деяким виноградникам в Одеському, Лиманському, Ізмаїльському районах, Одеської області, а також в інших районах на півдні республіки.
Мол. 13. Листок (1) і гроно (2) винограду, уражені оїдіумом.
У цих районах у 1959 році вогнища захворювання появились на початку липня, значно раніше, ніж у попередні роки, і до осені широко розповсюдились по виноградниках.
На уражених оїдіумом листках, частіше з верхнього боку, на ягодах і пагонах лози з'являється ніжний, сіруватий наліт гриба із запахом гнилої риби, що легко стирається. На листкових черешках з'являються бурі рисочки. Уражені місця на пагонах чорніють. Хворі пагони погано достигають, ягоди припиняють свій ріст, іноді засихають. Більш крупні ягоди, що захворіли пізніше, часто розтріскуються, оголюючи насіння.
Грибниця, що викликає захворювання зимує в лусочках бруньок та під корою.
З уражених бруньок виростають хворі пагони з укороченими міжвузлями та подовженими листовими платівками. Заражується виноград і від спор, що розносяться вітром, тому за сприятливих умов захворювання розповсюджується по всьому винограднику. Ураження хворобою знижує врожай у рік зараження та послаблює кущі в наступні роки.
Заходи боротьби. З кущів, які хворіли на оїдіум, не можна брати лозу для садіння. Лозу з таких кущів після обрізування слід знищити.
Уражені оїдіумом виноградники слід в без-листяному стані восени або навесні обприскувати ІСО 5-градусної концентрації чи 8-про-центною емульсією карболінеуму. Карболінеум можна застосувати лише навесні. Осіння обробка цією речовиною може погіршити, морозостійкість кущів.
Під час вегетації кущі обпилюють або обприскують сірчаними препаратами. Обпилювання роблять меленою сіркою або сірчаним цвітом у суміші звапном-пушонкою. На 2 вагові частини сірки беруть 1—2 частини вапна. Щоб сірка краще держалась на рослинах, обпилювати найкраще рано-вранці або увечері під час роси.
При перших обпилюваннях витрачають 15 кілограмів сірки, при наступних залежно від розміру та облиствленості кущів 20 і більше кілограмів на гектар.
У зв'язку з тим, що в Українській РСР європейські сорти треба щороку обприскувати проти мільдью, на виноградниках, уражених оїдіумом, доцільно провадити комбіновані обробки проти обох хвороб, додаючи до бордоської рідини 1—1,5 процента колоїдної сірки.
На виноградниках, які торік хворіли на оїдіум, першу обробку сіркою (обпилювання або обприскування) роблять після з'явлення третього листка, друге — перед цвітінням, третє — після цвітіння і наступні — при наявності оїдіуму — через 10—20 днів після попереднього.
Особливо старанно слід обробляти хворі кущі, цим самим запобігають розповсюдженню хвороби.
При раптовому спалаху хвороби слід провести обприскування 0,125-процентним марганцевокислим калієм. На 100 літрів води беруть 125 грамів перманганату і 600 грамів негашеного вапна. Таку ж кількість перманганату калію можна додати до бордоської рідини без додатку вапна. Такий обробіток вбиває спори збудника хвороби, але не затримує розвитку спор, на які не попала отрута. Тому вслід за таким обприскуванням виноград обов'язково обпилюють сіркою.
У випадку сильного розвитку хвороби для кращого провітрювання рекомендується проріджувати листя, що до деякої міри затримує розвиток хвороби.
